Трагічна дата для киян-13 березня. Цього дня в 1961 році сталась техногенна катастрофа- Курені́вська траге́дія. Потужний селевий потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку й призвів до численних жертв.
Я знову пригадую, як воно було в радянському союзі.
Вища освіта ніби доступна, але, поступити в престижний ВУЗ без зв’язків було проблематично. Влаштуватись на серйозну і перспективну роботу без рекомендації партії, комсомолу, без кума, свата, брата – також не можливо. Якщо повезло, і таки вже працюєш, то постійний тиск з боку партії та держави виконувати будь яку роботу достроково, до певних комуністичних дат,'п'ятирічку' за три роки, також ні до чого доброго не призводив. Звичайно, в таких обставинах помилялись і архітектори і проектанти, і будівельники. А ціна таких помилок – людські життя. За часи існування радянського союзу таких техногенних катастроф було безліч. Про деякі ми навіть не здогадуємся, бо держава більшість з них засекретила, ніби не хотіла показати всьому світу і власному народу бездарність свого керівництва і прогнившу сутність системи.
Куренівська трагедія – якраз наслідок такого керівництва, а також тотальної безвідповідальності та халатності радянських трудівників. Дамба, яка була неправильно спроектована та неякісно побудована, 13 березня почала руйнуватися, її прорвало. Маса рідкої пульпи ринула вниз.
Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти.
Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки. Водночас, згідно з офіційними звітом, що мав гриф «Для службового користування», внаслідок аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будинків. Непридатними для проживання виявилися 298 помешкань, у тому числі 163 приватні будинки, в яких мешкало 353 родини чисельністю 1228 осіб.
За різними оцінками і даними істориків, тоді загинуло близько 1500 жителів столиці.
Щиро співчуваю жервам Куренівської трагедії. Надіюсь, що людство робить правильні висновки з таких катастроф, досліджує їх причини, а сучасні будівельні технології та штучний інтелект дозволять в подальшому уникати таких трагедій.
March 13 is a tragic date for Kyiv residents. On this day in 1961, a man-made disaster occurred - the Kureniv tragedy. A powerful mudflow from Babiny Yar through a broken dam flooded Kurenivka and resulted in numerous victims.
I remember again how it was in the Soviet Union.
Higher education seems to be available, but it was problematic to enter a prestigious university without connections. It is also impossible to get a serious and promising job without a recommendation from the party, the Komsomol, without a best man, suitor, or brother. If you are lucky and you are already working, then the constant pressure from the party and the state to perform any work ahead of time, by certain communist dates, the "five-year plan" in three years, also did not lead to anything good. Of course, in such circumstances, architects, designers, and builders made mistakes. And the price of such mistakes is human life. During the existence of the Soviet Union, there were many such man-made disasters. We don't even know about some of them, because the state kept most of them secret, as if it didn't want to show the whole world and its own people the incompetence of its leadership and the rotten essence of the system.
The Kureniv tragedy is precisely the result of such leadership, as well as the total irresponsibility and negligence of Soviet workers. The dam, which was improperly designed and poorly constructed, began to collapse on March 13 and breached. A mass of liquid pulp flowed down.
The flow overturned and carried away cars, buses, trams, knocked down poles of electric networks, tore wires.
The Kureniv disaster destroyed 22 private one-story houses, 5 two-story houses, 12 one-story houses of the state fund, and two dormitories. At the same time, according to the official report marked "For official use", 68 residential and 13 administrative buildings were destroyed as a result of the accident. 298 dwellings, including 163 private houses in which 353 families numbering 1,228 people lived, were unfit for living.
According to various estimates and data of historians, about 1,500 residents of the capital died then.
I sincerely sympathize with the victims of the Kureniv tragedy. I hope that humanity draws the right conclusions from such disasters, investigates their causes, and modern construction technologies and artificial intelligence will allow us to avoid such tragedies in the future.
