В дитинстві я полюбляв читати книжки. Цікавився морською тематикою, пригодницькою, історичною. Також мене цікавила різноманітна технічна література. Перечитав я різної літератури дуже багато, добре, що бібліотека в невеликому селі на Кіровоградщині давала таку можливість.
Роль книги в житті людини дуже велика. Вона збагачує знання, вчить нас бути чесними і справедливими, поважати людей, любити тварин і природу. Книга допомагає пізнати світ та самого себе.
Маючи повагу до книг та до її авторів, я десятки років зберігаю в шафі книги, які вже давно прочитані.
Папір в цих книгах вже пожовк від старості, а їх зміст втратив актуальність.
Викинути ці книжки на смітник не піднімалась рука, кожна з них має свою історію, енергетику, нагадує про певні періоди життя.
As a kid, I used to love reading books. He was interested in marine themes, adventure, history. I was also interested in various technical literature. I read a lot of different literature, it is good that the library in a small village in the Kirovograd region gave such an opportunity.
The role of books in human life is very great. It enriches knowledge, teaches us to be honest and fair, to respect people, to love animals and nature. The book helps to know the world and oneself.
With respect for books and their authors, I keep books that have been read for a long time in the closet for decades.
The paper in these books has already turned yellow with age, and their content has lost its relevance.
There was no hand in throwing these books in the trash, each of them has its own history, energy, reminds of certain periods of life.
З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України я задав собі питання: яку цінність для мене становлять книги російських класиків та церковників? Чи достойні вони займати місце в моїй шафі поряд з українськими виданнями та світовою класикою?
Відповідь на це питання очевидна і лежить на поверхні. Як не повинно бути на нашій землі жодної ноги окупанта, так і не повинні нас оточувати речі, які несуть у собі наративи ‘руського міра’.
Ті звірства, які чинять росіяни на українській землі, говорять тільки про повну деградацію російської держави і суспільства.
Тримаючи в руках книгу Льва Толстого, Олександра Пушкіна, Михайла Лєрмонтова, або будь-якого іншого російського класика, хочу зрозуміти, серед яких строк, або абзаців було зашифроване послання до нащадків про їх особливу місію знищувати все світле і добре.
Чому взагалі можуть навчити більшість російських книжок? Нічому гарному. Все, чому вони навчили росіян, ми бачимо кожен день.
Це ненависть до всього живого, постійні спроби втручання у справи інших держав, а через це і постійні війни. Краще б навели лад у себе вдома.
Рабська психологія та повна покора своїм господарям, заздрість, лінь, втрата людяності, безбожність. Оце і є ті цінності, які прищіплює російська література.
With the beginning of the full-scale invasion of Russia on the territory of Ukraine, I asked myself the question: what value are the books of Russian classics and clergy for me? Are they worthy to take a place in my closet next to Ukrainian publications and world classics?
The answer to this question is obvious and lies on the surface. Just as there should be no occupier's feet on our land, so we should not be surrounded by things that carry narratives of the 'Russian measure'.
The atrocities committed by the Russians on Ukrainian soil speak only of the complete degradation of the Russian state and society.
Holding a book by Leo Tolstoy, Alexander Pushkin, Mikhail Lermontov, or any other Russian classic, I want to understand which terms or paragraphs encrypted the message to the descendants of their special mission to destroy all light and good.
Why can most Russian books teach at all? Nothing good. Everything they taught the Russians, we see every day.
This is hatred of all living things, constant attempts to interfere in the affairs of other states, and because of this and constant wars. It would be better to put things in order at home.
Slave psychology and complete obedience to their masters, envy, laziness, loss of humanity, ungodliness. These are the values that instill Russian literature.
Російські книги вже полишили мою книжкову шафу. Абсолютно не шкодую про це . Тепер Їх чекає або пічка, або пункт прийому макулатури, ще не вирішив. Мабуть, в макулатуру буде розумніше, бо з них потім можна буде надрукувати багато гарних дитячих книжок українських авторів.
Russian books have already left my bookcase. I absolutely do not regret it. Now they are waiting for either the stove or the point of receiving waste paper, has not yet decided. Apparently, it will be smarter to waste paper, because many beautiful children's books by Ukrainian authors can be printed from them later.
