Happy Sunday, dear Hiveans! / Привіт, друзі!
Today, my husband and I went to visit our parents. It os about 50 km away. It's a hot day today, but I don't mind. Because of the war, we deny ourselves many things, but when there is an opportunity to enjoy the sun and clear sky, why not?
Along the road stretched a beautiful field, pale green with bright drops of red poppies.
My hubby stopped the car. The field was so beautiful... Bright red poppies seemed to burn in the sun. Their fragile petals fluttered in the wind like a thin veil.
Our ancestors compared the poppy to the transience of a girl's beauty, because the fragile petals fall off as easily as a woman's youth quickly fades. The difference is that the poppy will bloom again on the next spring, but youth will not return... And we should enjoy every beautiful moment. ❤
Сьогодні ми з чоловіком їздили провідати батьків. До них їхати десь 50 км. День сьогодні спекотний, але я не проти. Через війну ми багато в чому собі відмовляємо, але коли є нагода порадіти сонцю і чистому небу, то чому б ні.
Вздовж дороги простягалось красиве поле, блідо-зелене з яскравими краплями червоних маків.
Чоловік зупинив машину. Поле було таке красиве.... Яскраві червоні маки неначе горіли на сонці. Їхні тендітні пелюстки тріпотіли від вітру, наче тонка вуаль.
Наші предки порівнювали мак із швидкоплинністю дівочої краси, адже тендітні пелюстки так легко обсипаються, як і швидко згасає жіноча молодість. От тільки пелюстки маку навесні знову розквітнуть, а молодість вже не вернеться... То ж радіймо і насолоджуємся, поки можемо!