Ні мало ні багато, через 31 рік після проголошення незалежності України держава нарешті визначилась щодо того, що інтернет ресурси, автовідповідачі, пральні машинки, банкомати і етикетки мають промовляти на нас державною мовою. А ще менеджери, продавці і інші надавачі, хоч і не всі вони про це здогадуються. Досі точаться суперечки щодо економічної та іншої доцільності проводити екскурсії і розказувати українцям їхню історію українською. Просто оксюморон якийсь.
Я згадую, скільки за цей час було палких промов, державних нагород, парадів вишиванок і військової техніки. Уся ця шароварщина створювала видимість держави. А справжній стан речей проявився у лютому 2022 - виявляється, України не повинно існувати, бо це штучне утворення. І тоді ж багато шокованих українців нарешті відчули, чим є мова. Їм захотілось, щоб різницю було видно і чутно одразу. Бо ми не вони, і різниця колосальна, різниця виявилась навіть більшою, ніж ми могли помислити.
Хтозна, може якби такі закони прийняли у 1992-му чи бодай у 2000-му, то і війни б не було, і сумнівів щодо того, де Україні місце - в сфері інтересів Російської імперії, як вважала сама імперія і решта світу, чи там, де вона сама вирішить. І щодо того, що України в принципі здатна щось вирішувати сама (пам'ятаєте, як ми самі поширюваи жартики на тему "незалежна, бо він неї нічого не залежить"?).
Це був ліричний відступ, бо насправді я хочу написати про те, що закон законом (поки в нас "найсправедливіші" суди, ці закони працюють лише для наївних). Те що я бачу щодня навколо себе, робить мені дуже боляче вже багато, дуже багато років.
Антошка
Агуша
Чудо-Чадо
Растишка
Бурьонка
Простоквашино
Машенька
Водный мир
Камчадал
Сто Пудов
Август
Бархатные ручки
Мелочи жизни
Рецепты Бабушки Агафьи (це взагалі треш)
Зеленая аптека
Целитель
Лесной бальзам
...
Перелік ви можете доповнити, він буде дуже довгий. Що це за слова? Вони українські? Ні? А якщо в слові нема букв російського алфавіту, тоді можна вважати їх українськими?...
Як же тяжко буває вбити в собі москаля. Ми ковтаємо день у день русизми і кальку на ТБ, "уходові процедури", "Ікорочку" з "Машенькою", бо ... ну серйозно, какая разніца, та й дешевше, і люди ніби хороші. Одна рука тягнеться до полиці за соком "Чудо-Чадо", а інша донатить на ЗСУ. А там якось буде. Хоча якби ми змогли видавити ці бренди з наших полиць, нехай навіть це б коштувало нам стільки ж, скільки й теперішні донати (все одно ж платимо!), але люди були б живі. Наші найкращі люди...
 |  |
|---|
Висновок простий. Те, що відбувається зараз з українцями, це оплата кредиту з величезними відсотками. Ми могли погасити цей кредит раніше, довелося б напружитись, та загалом було б дешевше. Проста логіка з багатьма ілюстраціями з історії. Але воно було не на часі.
Зате тепер моя подруга корінна киянка розмовляє зі мною українською. І ще одна подруга, також з Києва, а родом із Луганщини, також перейшла зі мною на українську. Помиляється, виправляється, деколи мені хочеться скаати - та говори вже російською, не мучся. 😃 Але стримуюся.😶 А у товариша із Запоріжжя взагалі дуже непогано виходить. Він із сім'єю від початку війни переїхав у Тернопіль. Каже, що багато цікавого дізнався про минуле, про місцевих людей, живучи на заході України.
Це і є той шлях, який ми маємо пройти. Отак і переможемо.
P.S. Піду таки в укриття, а то не доживу до Перемоги. 😂