Щоб діалог був успішним, потрібно розуміти свого опонента чи партнера. Останні тижні мій інформ простір стабільно наповнений так чи інакше танками Леопард.
Тому поділюся кількома тезами, які дуже прості для розуміння.
For dialogue to be successful, you need to understand your opponent or partner. In recent weeks, my information space has been steadily filled with Leopard tanks in one way or another.
Therefore, I will share several theses that are very easy to understand.
Вагання Німеччини з наданням важкої зброї і зокрема танків Леопард має пояснення. Як тільки ми зрозуміємо німців, наш з ними діалог (бо все зрештою зводиться до діалогу) буде успішніший.
Germany's hesitancy to provide heavy weapons, and in particular Leopard tanks, has an explanation. As soon as we understand the Germans, our dialogue with them (because everything ultimately boils down to dialogue) will be more successful.
Німеччина воювала проти Росії. Тільки в минулому столітті була Перша світова війна, потім Друга світова. Після поразки і капітуляції, Німеччина проходила довгий шлях денацифікації і "подолання минулого". Все це призвело до виникнення комплексу "історичної відповідальності" по відношенню до Росії.
Germany fought against Russia. Only in the last century was the First World War, then the Second World War. After the defeat and capitulation, Germany went through a long path of denazification and "overcoming the past". All this led to the emergence of a complex of "historical responsibility" in relation to Russia.
Наслідком став викривлений пацифізм, прагнення миру будь якою ціною, навіть ціною поступок та жертв. До речі, шкода, що денаціфікацію не пройшла Угорщина. Дуже шкода.
The result was a distorted pacifism, a desire for peace at any cost, even at the cost of concessions and sacrifices. By the way, it is a pity that Hungary did not undergo denazification. So bad.
Насправді німецьке суспільство співчуває Україні, але велика частина німців не можуть і навіть не хочуть уявити собі "німецьку зброю, що вбиває росіян".
In fact, German society sympathizes with Ukraine, but most Germans cannot and do not even want to imagine "German weapons killing Russians."
Якась частина німецьких політиків також не хоче прямо стати на бік України проти Росії, бо тоді довелеться пояснювати всі багаторічні зв'язки з цим режимом і бажання заробити на ньому. А матеріалів для шантажу в Москві напевно більш, ніж достатньо.
Some German politicians also do not want to directly take the side of Ukraine against Russia, because then they will have to explain all the long-term ties with this regime and the desire to make money from it. And there are probably more than enough materials for blackmail in Moscow.
Крім того, німецький середній та великий бізнес вже заклав в свої майбутні плани великі обсяги дешевих російських енергоносіїв. Вони мають надію зберегти зв'язки з Росією після війни.
In addition, German medium and large businesses have already included large volumes of cheap Russian energy carriers in their future plans. They hope to maintain ties with Russia after the war.
Але біда в тому, що ми несемо відповідальність як за те, що зробили, так і за те, чого ми не зробили.
But the thing is that we are responsible both for our decisions and for what we did not do.
Дякую, що прочитали 😉