Привіт. Кажуть, що тут треба писати пост-знайомство. Окей… Я Аня, мені 19 років, займаюсь веб-дизайном, обожнюю каламбури та всі жарти, особливо, якщо вони українською.
Коли була мала, то завжди писала щоденник. Це мега смішні записи, з яких можна тільки волати. Але чим дорослішою я стаю, тим більше маю потребу рефлексувати, комусь розповідати свої дурненькі жарти та усе, що помічаю в житті.
Додавати лише свої фото - ок. То тепер тут будуть гори незрозумілої природи, селфачів на фоні моєї кімнати тощо.
Гадаю, що я проста людина. Може говорити на різні теми. Цікаво було б тут поговорити з вами про сексуальне життя (бо це табуйовано), про бюджет та заробіток грошей (бо це рілі складно), про смішні ситуації та історії, про патріотичні відчуття та переживання. Усього вищеперечисленого у мене повно зібралося.
Тому якщо вам така інформація буде цікавою - лайк)
Буду вдячна. І лайкатиму навзаєм (якщо це буде відповідати правилам…)
Кайфового дня!
Продовження поста:
Знаєте, чому існує взагалі це продовження? Правильно, саме через правила платформи. Мінімум 300 слів. То що? Почнемо зі смішних речей, які я помічаю в житті.
1.Вважаю лисих людей щасливчиками, адже статистично та відповідно до законів фізики вони можуть швидше бігати. Просто аеродинаміка
2.Помітила, що мій пес їсть стільки, скільки йому дають. Впринципі… так як і я
3.Пішла на депіляцію. Цікавий досвід.. коли ти лежиш і так на стресі, тут ще починається повітряна тривога і низько пролітає літак. Так, погоджуся, що прокралося відчуття незахищеності. Це щось більше за просту втрату волосків на ногах з болем…
4.Крильця курки на нідерландській мові звучить як «дік». Тато моєї подружки сказав, що будемо жарити діки… Буває)
5.Нещодавно їхала на велосипеді та голосно співала «Зраджуй, гвалтуй мене» Epolets. Виявляється, десь за кущами сидів мій колишній вчитель з географії. Плюс незручна ситуація до копілочки
6.Хоча історій з викладачами географії у мене багато. Наприклад, собачки ще одного такого викладача напали на мене тоді, коли я о 6 ранку взимку в одній кофтинці викидала сміття. І я була без телефону. Саме так раптово я потрапила у полон, сама не підозрюючи того. І щоб вибратися, мені довелося бігти додомцю через грядки сусідів зі сміттєвим відром о 6 ранку. Дивовижне життя
Накидала тут цікавих ситуацій для того, щоб розвеселити вам життя. Сорі, якщо трішки уривками чи без усіляких художніх засобів. Обожнюю простоту та відчуття, що читач на одній хвилі з тобою, що ви близькі. І маєте секретики)