Приватність, безпека, здоров'я, корупційний податок і криворукий додаток "(дій) Вдома": самоізоляція не працює (і не потрібна в більшості випадків), ваші дані збираються, комерційні лабораторії заробляють на туристах і мандрівниках.
Як людина, котра кілька років активно грала, і зараз ще трохи грає в гру з доданою реальністю (Ingress), я з цікавістю, скепсисом і посмішкою спостерігав за епопеєю навколо covid-related мобільних додатків. Такі штуки минулого року почали розробляти в різних країнах світу, мета одна і та ж - контролювати т.зв. самоізоляцію людей як частину карантинних протоколів.
“Самоізоляція” - фейк, насправді йдеться про примусову ізоляцію, адже людина, котра ізолюється, власноруч не ухвалює рішень і є всього лиш об’єктом карантину. Відділити заражених, контактних із зараженими, приїжджих із небезпечних (епідемічно) територій - коли десь є хвороба Х, а десь її нема; коли десь дуже мало хвороби Х, а десь її суттєво більше; коли різновиди хвороби Х, котрі десь є, а десь відсутні, загрожують посилити епідемію. Все це зайшло набагато далі, в стилі епохи постправди - в деяких країнах ізоляції із назвою “само-” піддавались геть усі, а на її “порушення” (по суті, звичайні побутові переміщення) потрібно було отримувати спеціальні дозволи.
Ingress, покемони і “вертольоти” - ти бачиш суслика на карті? А він грає із свого дивану.
Першу успішну гру з доданою (augmented) реальністю розробила компанія Niantic Labs, колись частина Гуглу, котра відокремилась. Користувачам дають карту, звичайну карту місцевості, на котрій вони самі за допомогою ігрового функціоналу додають уявні “портали”, по сюжету гри - місця концентрації екзотичної матерії, і за ці “портали” борються представники двох фракцій (одну з яких маєш обрати на початку гри). Ці “портали” мають бути на основі реальних пам’яток архітектури, ландшафтного дизайну і інших places of interest, створених людиною. Тобто, дві фракції захоплюють пам’ятники, меморіальні таблички, паркові скульптури, поштові відділення (але без революції за рецептом Ілліча), геймплей безкінечний, а остаточна перемога неможлива, інакше втратився б сенс подальшої гри. Ігрові досягнення видно на карті іншим гравцям, періодично проводиться підрахунок успіхів фракцій, а гравці отримують віртуальні медалі в свій профіль.
Ingress приваблює туристів-похідників (деякі ігрові операції передбачають візити в глухі і важкодоступні місця), фітнес-ентузіастів і диванних гіподинаміків (за день можна легко намотати кілометрів 20-30… пішки), ну і звісно просто геймерів. Після відносного успіху своєї першої гри, Ніантики розробили Покемонів, котрі вистрілили набагато гучніше, ви всі точно про це чули. Потім була гра на основі сюжету Гаррі Поттера. Компанія існує і далі, у всіх трьох ігор є своє ком’юніті по всьому світу.
Одна з основних проблем як для розробників, так і для звичайних гравців - чітерство на основі підміни GPS-координат. Наприклад, в Ingress ефективно боротись з “вертольотами” (стоїш біля порталу, на карті видно, що його захоплює опонент, дивишся навколо - а нікого нема) в першій версії мобільного додатку так і не змогли. Нечесні гравці псували гру всім іншим, вносили неприємну атмосферу в ком’юніті - всі підозрюють всіх, і дехто навіть автоматизував ігровий процес за допомогою ботів, щоб фармити велику кількість ігрового стафу і продавати за реальні гроші (були навіть бізнеси, збудовані на цьому). Те ж саме сталось і на початку ери покемонів - віртуальних тварючок десь в Австралії ловили, сидячи на вітчизняному дивані. Емулятор андроїду на комп’ютері їм у допомогу. А ще, xposed framework і модулі до нього, перенос програми для підміни координат в системні додатки, і ще мабуть багато всяких чітерських лайфхаків, котрі я, як гуманітарій, не знаю.
В наступній версії інгресівського додатку включили гуглівський механізм безпеки, котрий перевіряв, чи нема чітерських програм на телефоні, і не дозволяв запускатись на рутованих девайсах. Але ж рут - це не лише для чітерства в одній конкретній грі, а й всілякі зручності, а для когось - єдина можливість використовувати куплений десь в штатах телефон, залочений під тамтешнього оператора. Для когось - просто частина стилю життя, коли важливо бути не юзером, а адміном всієї своєї техніки. Коротше кажучи, частину гравців Ingress втратив в тому числі і по цій причині (чітерства таки стало менше, але воно досі існує). Взагалі, розробка і злам програм - одвічний уроборос, і ніхто ніколи остаточно не переможе, як і в геймплеї доданої реальності.
І от, я уявив собі велетенську масу новоспечених “гравців” нової доданої, пандемічної реальності - в тисячі разів більше, ніж інгресерів і покемонерів. У них різноманітні телефони, від найстаріших і найглючніших, до найсучасніших-найдорожчих. І команди розробників, котрі ніколи раніше цим не займались (але взялись зараз заради швидких, легких, іноді корупційних грошей), в найкоротший термін мають щось зобразити. Замовники (чиновники) взагалі не шарять, а всі виявлені баги можна списати на авральність процесу розробки. Змусити новий додаток коректно працювати для сотень тисяч і мільйонів юзерів - ну, не зовсім фантастика, але справа кількох років і численних наступань на граблі глюків, чітерства і багоюзу.
Втім, на боці розробників по всьому світу - репресивний силовий апарат держав. “Самоізоляція” впроваджується примусово, а за її порушення передбачені невіртуальні санкції, виконання може так чи інакше контролювати поліція. Котра, втім, абсолютно не шарить ні в location-based додатках, ні в типових проблемах таких штук, а тому обманути її зможе навіть дитина (неслухняна дитина).
Легітимність таких механізмів контролю ставиться під сумнів не лише “ковід-дисидентами”, але й правозахисниками, а громадськість навряд чи сприймає це все так же серйозно, як норми і правила з інших, більш “устаканених” сфер життя.
Дій вдома, не вдома… whatever.
Вийшовши з літака міжнародного рейсу в українському аеропорту, вже звично йдеш на паспортний контроль. Дорогу перегороджує прикордонник: “Вдома” є? А якщо знайду? Ну, тобто, давай качай з плеймаркету на свій телефон ось цю програму, заповнюй анкету і отримуй код підтвердження на український номер. І проходь далі, уже до будки паспортного.
На айфонах не працює. Майже гарантовано. На звонилках несмартфонного типу, звісно, також. Ну як же у вас нема андроїду? У всіх він є.
Нема, не працює, загубив телефон, не маєш грошей на смартфон, любиш Стіва Джобса, цінуєш власну приватність більше, ніж їхні забаганки - отже, нєфіг подорожувати, залишайся вдома, не перетинай кордони. Постанова Кабміну (законність якої дуже сумнівна) передбачає госпіталізацію на 2 тижні в обсерваторій (телескопів там, здається, нема і за зірками не стежать, це просто в’язниця карантинного типу). Але, по факту, ніхто нікого не ув’язнює, просто погрожують, дорікають і дають підписати папірчик, яким ви зобов’язуєтесь встановити цю програму і ізолюватись на 14 днів.
Остання версія додатку запускається з третього разу на нерутованій Моторолі з дев’ятим чистим андроїдом. Приходить код активації, програма пропонує анкету, де паспортні дані і кнопка “прикордонник перевірив”. Її маєш показати і дядя з будки тикне своїм пальцем у твій телефон. Дядя з маскою на підборідді, але епідемічно підозрюваний не він, а ти. Далі, після того, як додаток (під наглядом того ж дяді) запитує безліч дозволів, і фото робити, і доступ до локації і ще багато чого, запускається таймер на 24 години, протягом яких треба дістатись до місця ізоляції, там вказати її координати, зробити кілька фоток і після цього вважатись заарештованим до кінця 14-денного таймеру. Можна на 2 години вийти погуляти чи в магазин, але в межах одного кілометру. Час від часу програма спамить запитами “сфоткайтесь ось у такому ракурсі, голову поверніть ліворуч”.
Про роботу додатку - це те, як воно задумано. Як буде насправді - не знає навіть найталановитіший і найтямущіший програмер. Може впасти весь сервер і тисячі людей панікуватимуть, що нічого не працює, а вони такі сумлінні, але не можуть довести, що не верблюд. Можуть не приходити сповіщення. Можуть не прийматись ваші фото. Можуть бути ще якісь проблеми, але служба підтримки не допоможе. Бо воно не життєздатне і взагалі фікція, гра з доданою реальністю для невизначеного ком’юніті випадкових гравців, котрі не розібрались, як тут ходити, але дуже бояться бути забаненим (репресованим, оштрафованим...).
Зрештою, ви можете просто не підтверджувати своє прибуття на локацію. Адже ніде не вказували, в якому місці ізолюватиметесь. Хтозна, може на зйомній квартирі, може на дачі. Можете відкликати всі дозволи в додатку, видалити дані програми через меню налаштувань телефону. Допоможіть програмі стеження не заблукати серед трьох віртуальних сосен :). Можете (звісно, випадково) видалити цей додаток. Можете його встановити на девайс, котрий лежатиме в квартирі, поки ви гулятимете по справах - все одно, відповідати на всі сповіщення вчасно не спроможний ніхто, бо воно глючить і працює через раз. Я уже не згадую навіть про можливості рута, xposed i модулів до нього. Взагалі, ніхто не зобов’язаний бути технічно грамотним і щоб його телефон підтримував цей розсадник багів, котрим є програма “Вдома”. Влучно охарактеризував його один блогер: це “фронтенд без бекенду”.
Звісно, це все на вашій совісті. Ризики для епідемічного процесу і здоров’я кожен оцінює сам для себе - чи бували ви там, де можете заразитись, чи плануєте бувати, де можете заразити когось іншого, чи хворіли, чи вакцинувались, з ким живете і який у них імунітет. Як дізнатись, що захворіли, і чи доречний легальний лайфхак, котрий пропонують українські чиновники...
Корупційний податок на в’їзд у власну країну
Уникнути “самоізоляції” таки можна абсолютно легально. Потрібно здати ПЛР-тест на ковід. Можна тут же в аеропорту, дорожче. Або в місті, в яке приїхали, дешевше. В Києві це від 700 гривень. І лабораторія відправить результат у додаток, котрий повідомить вам, що самоізоляція достроково закінчилася. Лабораторія має бути приватною! Державні не надішлють нічого, адже так важче заробити на схемах тим, хто це все придумав :).
І ось, ви здаєте тест, це позиціонується як турбота про громадське здоров’я. Адже можна заразитись в літаку (байдуже, що повітря там фільтрується хорошими фільтрами, а масконосіння контролюється стюардами, тоді як наприклад в маршрутці нема фільтрів і ніхто нічого не контролює)! Будь відповідальною людиною, зроби тест і звільнись від ізоляції!
І йдуть, платять і тестуються. Потім із спокійним сумлінням зносять додаток “вдома” і живуть нормальним життям. Хоч могли десь заразитись і здати тест до вікна достовірних результатів.
Стоп-стоп, а якщо заразитись в літаку, то на який момент ПЛР-тест може виявити зараження? Упс, починаючи з третього дня, але краще із четвертого, а після восьмого уже менше шансів.
Але тестуватись потрібно всім, хто прибув з закордону. Але в деяких країнах ковіду ще менше, ніж у нас (раніше МОЗ ділив країни на червоні і зелені, а тепер уже ні). Але тест потрібен, інакше ізоляція.
Але ж вірус один і той же в Україні і наприклад Туреччині (штами все ті ж виявлені і там, і тут), нема ніяких інших екзотичних хвороб і це все позбавлене жодного сенсу. Але тест потрібен все одно, або ізолюйся.
Але ж я хворів (вакцинований навіть двічі, антитіла 100500 левелу). Але тест потрібен… Але я - відлюдник повернувся з походу на природі, де ні з ким майже не контактував, але теж можу здавати тест, в якому ні на краплинку нема ніякого сенсу, або гоу під домашній арешт.
Коротше, царство абсурду і на вибір або домашній арешт, або корупційний податок.
Але домашній арешт ніхто не контролює, бо ця гра з доданою пандемічною реальністю сира і недопиляна, поліції на вас пофіг і взагалі всім пофіг. Але ви продовжуєте в цю гру грати. Або чітерствуєте і багоюзите. Можливо, це як скрізь у житті - люди грають в різні ігри, а коли починаєш задумуватись, як воно все розроблене, магія й азарт кудись зникають, залишається лише власний вибір і відчуття, що все можливо, правила ілюзорні, але за кожну дію (не вдома, а в цьому світі) відповідальний лише ти сам, і використай це все для добра, щастя і справедливості у всьому і всім. Принаймні, так, як це сам розумієш (бо більше нікому, тим більше, в часи масового божевілля і негараздів).
А ще, власне здоров’я - запорука дбайливості і відповідальності. Як інакше інтерпретувати коректно, що із тобою відбувається, не знаючи особливостей свого “заліза” і наскільки зношені усі компоненти, які програми воно потягне, а на яких глючитиме або баги використають інші недобросовісні (позірно дбайливі) юзери?