Привіт, друзі, це знову я, ваш старий добрий блогер з фронтових нотаток. Знаєте, я не військовий аналітик, просто хлопець, який стежить за новинами, спілкується з хлопцями на передовій і намагається розібратися в цьому всьому хаосі. Сьогодні хочу поговорити про Покровськ – те місто на Донеччині, де зараз кипить справжнє пекло. Ви ж знаєте, як воно буває: читаєш новини, серце стискається, а потім думаєш, ну як там наші тримаються? Я ось зібрав свіженьке з різних джерел, від хлопців у твіттері до серйозних звітів, і вирішив поділитися з вами. Давайте розберемося разом, бо ця війна – це не просто новини, це про наших людей.
Спочатку трохи про те, чому Покровськ такий важливий. Це ж не просто містечко, там десь 60 тисяч душ жило до війни, з вугільними шахтами, залізницею, дорогами – справжній вузол для логістики. Росіяни з 2014-го його облизувалися, але по-справжньому притиснули з 2022-го, коли пішло повномасштабне. Зараз, у листопаді 2025-го, бої там досягли такого рівня, що місто перетворилося на одну велику сіру зону – ніхто не контролює все повністю, бої йдуть по вулицях, будинках, промислових зонах. Я чув від одного знайомого, який має родичів у ЗСУ, що росіяни намагаються оточити не тільки Покровськ, але й сусідній Мирноград, щоб відрізати наші шляхи постачання. Аналітики з ISW кажуть, що вони тиснуть з трьох боків, використовуючи туман і погану погоду, щоб ховатися від дронів. Уявіть: туман такий густий, що дрони не бачать, а наші хлопці знайшли спосіб – комбінують FPV з іншими штуками, щоб все одно бити. Класно, правда? Наші не здаються, навіть у таких умовах.
А тепер про свіженьке, бо ситуація міняється щогодини. Станом на сьогодні, 17 листопада, за добу було 217 боєзіткнень по всьому фронту, і 75 з них – саме на Покровському напрямку. Росіяни штурмують Володимирівку, Білицьке – всюди тиснуть. В місті тяжкі вуличні бої, вони підійшли впритул, але наші тримають. Ось, наприклад, хлопці з ССО показали кадри: постійні обстріли, стрілецькі сутички, дрони скрізь. Росіяни змінили тактику – тепер не масовими хвилями, як у Бахмуті, а маленькими групами по 3-5 чоловік, проникають у місто, ховаються в будівлях. Але наші їх вибивають, от недавно ЗСУ проникли в центр, вибили окупантів з муніципальної будівлі і навіть прапор підняли над площею. Гордість бере, коли таке читаєш! А ще росіяни самі себе б'ють – friendly fire через поспіх, поганий зв'язок і неготове поповнення, втрати десятками.
Командування їхнє жене "взяти Покровськ будь-якою ціною", от і хаос. Я ось думаю, друзі, як це все виглядає наживо. Місто в руїнах – будинки згорілі, вулиці в уламках, а наші солдати патрулюють серед цього жаху. Ось подивіться на ці фото, вони з недавніх репортажів, де видно, як хлопці тримають позиції. suspilne.mediaФронт на Донбасі: бої в Покровську, оборона Костянтинівки, Торецьк ... Або ось руйнування – житлові квартали, де колись люди жили спокійно, тепер як після апокаліпсису. suspilne.mediaФронт на Донбасі: бої в Покровську, оборона Костянтинівки, Торецьк ... Серце крається, коли бачиш таке.
А ще там залишається купка цивільних – десь тисяча, ховаються в підвалах без води, світла, під постійними бомбами. Гуманітарка жахлива, евакуація йде, але не всі хочуть їхати. Втрата міста, якщо станеться, несе небезпеку не тільки для нас, а й для всього регіону, бо це відкриє шлях далі на Донеччину. Але, як пише The Sunday Times, це не перелом у війні – наші укріплення тримають, бої продовжаться. Що до тактик – росіяни кидають все: планерні бомби FAB-3000 на сусідні міста, щоб перервати наші постачання, штурмові групи на мотоциклах і техніці під прикриттям туману. Вони зосередили там купу сил – кажуть, до 11 тисяч, намагаються прорвати. Але наші не просто обороняються, а й контратакують: дрони роблять з міста "кілзону", де кожен ворожий конвой – мішень. Сирський каже, що тримаємо, і я йому вірю – хлопці з ДШВ, ССО роблять дива, тиснуть з флангів, створюють коридори. Ось ще фото – наші серед руїн, але з прапором.
Знаєте, друзі, ця війна виснажує, але наші тримаються, бо знають – за ними Україна. Я ось думаю, може, хтось з вас має історії з фронту чи знайомих там? Пишіть в коментах, поділіться, бо разом ми сильніші. Не забувайте підтримувати хлопців – донати, волонтерство, все це важливо. Тримаймося, перемога буде наша! До наступного посту, бережіть себе.