Знаєте, я завжди підозрював, що легендарний трек «Москва никогда не спит» рано чи пізно набуде абсолютно нового, підручникового змісту. І от цей день настав. Точніше, ніч. Ніч, коли понад тисяча українських дронів вирішила нагадати мешканцям «самої захищеної столиці світу», що війна — це не картинка в телевізорі, під яку так зручно жувати попкорн, а те, що прилітає прямо у твоє вікно в Капотні чи Химках.
Спостерігаючи за ранковою істерикою в російських пабліках, я зазнав справжнього естетичного задоволення. Але найбільше мене розчулили не палаючі нафтобази, хоча вони, безперечно, прекрасні. Мене підкорила логіка «глибинного народу». Одна занепокоєна дамочка з підмосковного ЖК тремтячим голосом записувала відео: «Ой, мамочки, ППО влучило в сусідній будинок, мене всю ковбасить!» Дивлюся я на це і думаю: дорогенька, та ми ж вам третій рік товкмачимо — бійтеся не високоточних українських безпілотників, які летять виключно на військові об'єкти, бійтеся своїх рідних, лаптєногих зенітників! Пам'ятаєте, як вони радісно тягнули свої «Панцирі» на дахи міністерств і житлових висоток у центрі Москви? Ну от, стартові прискорювачі та криві ракети нарешті знайшли свої цілі всередині МКАДу. Працює авіація, працюють мобільні групи, а будинки чомусь руйнуються від власної ж оборони. Майстри, що тут скажеш. Головне — ботоксного діда в Кремлі прикрити, а те, що сусідня одинадцятиповерхівка перетворилася на декорації до фільму жахів, то пусте, «баби ще нарожають».
Source
(Мабуть, саме такий вигляд мав найкращий у світі «купол» ППО цієї ночі)
А цілі, між іншим, були обрані з вишуканим смаком. Наш джекпот — Московський нафтопереробний завод у Капотні. Це ж серце логістики, яке забезпечує майже половину потреб усього столичного регіону. Тепер Туапсе може сміливо надсилати москвичам листівки з корисними порадами на тему «Як жити, коли твій НПЗ перетворився на піонерське багаття». Додайте сюди наливну станцію в Дурикіно — всього за якихось сорок кілометрів від Кремля, технопарк «Елма» в Зеленограді, який штампує оптику та мікроелектроніку для ВПК, і КБ «Радуга» в Дубні, де проектують крилаті ракети. Ну краса ж! Системне перевантаження «ешелонованої оборони» пройшло як по маслу.
До речі, окремий привіт пропагандисту Соловйову. Пам'ятаю, як цей персонаж пінився біля рота, пояснюючи, чому все ППО з регіонів треба стягнути виключно до Москви, бо там, бачте, «пріоритетні цілі». Що ж, жителі за МКАДом, тримайтеся там, гарного вам настрою, здоров'я, а ППО вам не треба. Щоправда, судячи з результатів, навіть стягнутий з усієї росії залізяччя не допоміг. Дрони спокійно долетіли навіть до Каспійського моря, де на відстані понад 1000 кілометрів ніжно поцілували сторожовий корабель «Світляк».
А що ж москвичі? О, їхні коментарі — це окремий вид мистецтва. «Прокинулася в Химках, паніку заспокоїти не можу», «Серце калатає, 20 хвилин трясе», «Ціліться в Путіна, а не в людей!». Серйозно? А коли ваші трикляті ракети руйнують багатоповерхівки в Умані чи Харкові, ви теж так сильно переживали? Невже «Донбасом не вдавилися», що тепер так раптово згадали про гуманізм? Найіронічніше, що за даними того ж Левада-центру, саме в Москві зафіксували найбільший відсоток тих, хто підтримує продовження війни. Ну от, війна і продовжилася. Тільки тепер вона прийшла безпосередньо за вашою пропискою. Відкривайте вікна, дихайте глибше, це запах «вєлічія».
Source
(Капотня передає палкий привіт усім прихильникам "сво")
Source
Але найбільше мене потішила турбота російської влади про душевний спокій своїх громадян. У Химках, Митищах і Зеленограді під час атаки... просто не ввімкнули сирени повітряної тривоги і не надіслали SMS. Люди з вікон бачать, як над головами гуркочуть безпілотники, а в місті тиша. Знаєте, чому? «Щоб не створювати паніку». Геніально! Навіщо бігти в укриття, якщо можна спокійно згоріти у власному ліжку з почуттям повної стабільності? Головне — не панікувати. А те, що номери екстрених служб були наглухо зайняті, то просто збіг.
Втім, серед цієї маси біомаси трапляються й дивовижні винятки. Одна притомна людина з Корольова написала в мережі, що прокинулася від вибуху і сонні мізки одразу все зрозуміли. Написала буквально таке: «Згадала Бахмут, Одесу, Бучу. На жаль, усе закономірно. Я все ще чекаю, коли бункерний лисий щур здохне». Що ж, навіть у цьому царстві абсурду є ті, хто розуміє причинно-наслідкові зв'язки.
Україна тим часом не просто огризається, вона повністю переписує правила гри. Те, що раніше ми бачили в голлівудських блокбастерах, наші інженери втілюють у метал. Як вам дрони, що б'ють реактивними снарядами по об'єктах в окупованому Криму? Командувач Силами безпровідних систем «Мадяр» уже виклав промовисте фото крила безпілотника з лаконічним написом: «Москва никогда не спит». І судячи з того, що Євросоюз планує виділити мільярди євро на закупівлю нових дронів для Києва, безсоння у росіян стане хронічним.
Попереду ще більше сюрпризів. Наступні атаки будуть масштабнішими, кучнішими і набагато яскравішими. Тож, шановні «сусіди», звикайте. Вивчайте карту метро, сушіть сухарі і не забувайте перед сном переглядати старі відео, де ваш обнулений вождь із маніякальним блиском в очах розказував, як йому весело. Веселощі тільки починаються.
А як ви вважаєте, скільки ще «Панцирів» треба затягнути на дахи, щоб москвичі нарешті навчилися користуватися укриттями, чи вони віддадуть перевагу згорянню «без паніки»?