Знаєте, бувають ночі, коли небо над Україною перетворюється на карту з комп'ютерної гри про апокаліпсис, але з однією жахливою відмінністю — у нас немає кнопки «перезавантаження». Коли я дивлюся на монітори моніторингових каналів, де червоні вектори "Шахедів" пронизують країну з півдня, півночі та сходу, я відчуваю цей холод... Але ніч на 22 квітня стала для мене особисто не просто черговим випробуванням, а моментом гордості за те, що ми навчилися робити з цим залізом.
Тоді на нас випустили 215 безпілотників. Вдумайтеся: понад дві сотні літаючих бомб за кілька годин. Це одна з наймасштабніших атак за весь час. Проте цифра, яка з’явилася вранці у звіті Повітряних Сил — 189 збитих цілей — змусила мене видихнути. Майже 90% успіху. Як людина, яка трохи розуміє механіку процесу, я скажу прямо: це не просто вдача, це результат роботи неймовірно складної «сітки», яку ми плели останні два роки.
Коли я говорю про «сітку», я не маю на увазі рибальські сіті, хоча іноді хотілося б, щоб усе було так просто. Це багаторівнева система, де головну роль грають мобільні вогневі групи (МВГ). Хлопці на пікапах із зенітними кулеметами та прожекторами — це сьогодні наш хребет. У ту ніч вони працювали як злагоджений оркестр. Тільки уявіть: дрон змінює курс, намагаючись обійти район ППО, але він просто потрапляє в сектор відповідальності наступної групи. Це динамічна оборона, яку практично неможливо прорахувати заздалегідь.
Але є ще один гравець, про якого не часто говорять вголос — наш вітчизняний РЕБ (радіоелектронна боротьба). Останнім часом я все частіше бачу фото "Шахедів", які впали в полях майже цілими. Це робота наших інженерів. Системи типу "Покрова" буквально зводять дрони з розуму. БпЛА "думає", що він у центрі моря або на сотні кілометрів осторонь від курсу, втрачає супутниковий зв'язок і просто припиняє бути зброєю, перетворюючись на купу металобрухту. У ніч на 22 квітня саме РЕБ допоміг "посадити" частину тих дронів, на які не хотілося витрачати дорогоцінні ракети західних комплексів.
Мене часто запитують знайомі: «Невже вони ніколи не закінчаться?». Ворог нарощує виробництво, це факт. Але те, що ми бачимо — це битва інтелектів. Росіяни намагаються перевантажити нашу систему кількістю, а ми відповідаємо якістю координації та технологіями РЕБ. 189 збитих "пташок" — це 189 врятованих життів, під’їздів або енергетичних об’єктів.
Звісно, 215 за ніч — це величезна напруга. Це випалені очі операторів РЛС та втомлені руки хлопців на зенітках. Але ця ніч довела: наша «сітка» працює. Ми не просто відбиваємося, ми створюємо нову школу протиповітряної оборони, якої завтра будуть навчатися всі країни НАТО.
Після таких ночей я завжди заварюю собі міцну каву і дивлюся на небо. Воно чисте. І це — найбільша нагорода для кожного, хто тримав свій сектор. А як ви вважаєте, чи вистачить нам ресурсу, щоб зробити таку ефективність ППО стовідсотковою в кожному регіоні?