Ох, ця ніч із 4 на 5 червня 2025… ще одна чорна глава для України. Росіяни знову влаштували криваву феєрію по різних куточках країни — валили ракети, дрони, все підряд. Від Харкова, що вже давно на межі нервового зриву, до тихих двориків Прилук і аж до півдня, Одеса — всюди летіло по цивільних.
Руйнування страшні, люди гинуть, уцілілі не знають, як жити далі. Але, блін, тримаються. А ще дратує глобальна байдужість: президент США Дональд Трамп після недавньої атаки на стратегічну авіацію ЗСУ мовчить, як води в рот набрав, ніби це не його проблема. І це, чесно, жахливо. Бо коли Америка мовчить, Росія тільки нахабніє. Україна, до речі, б’є по ворогу винятково по військових точках, а ці — по житлових будинках. Де тут справедливість?
У Харкові, який уже ледве дихає від цього жаху, знову били по Слобідському району — уявіть, просто по багатоповерхівках, по магазинах, по всьому живому. Вночі, коли люди спали. Дрони й ракети пробивали стіни, палили машини, калічили людей. Мінімум 17 поранених, серед них і діти, і вагітна жінка. Як це взагалі пояснити? Рятувальники тягнули людей із завалів до самого ранку. Був навіть момент, коли двигун дрона влетів у стіну квартири, а мешканці чудом не постраждали — мер Харкова сказав, що це просто диво. Але психіка людей? Залишилась десь під уламками. Полум’я, вибухи, страх — це вже нова реальність. 17-поверхівка горить, п’яти поверхівка — теж, машини згоріли. Життя в Харкові — це тепер виживання на кожен день.
Всі світлини наводжу з відкритих джерел. Багато з них це ДСНС України та Національна поліція України.
А у Прилуках на Чернігівщині — справжня трагедія. П’ятеро загиблих через російські дрони “Герань”, і серед них — однорічний хлопчик. Просто немає слів. Знайшли малюка під завалами разом із мамою й бабусею. Вся країна про це говорить. Ще й батько цієї жінки — пожежник, приїхав на місце і побачив, що втратив усю родину. Шість дронів, купи уламків, будинки й машини просто вщент. Глава області підтвердив: масштаби руйнування божевільні. Загибель цього малюка — вже 632-га дитяча смерть за війну. Сум, гнів, безсилля — словами не передати.
В Одесі й області теж неспокійно. Вночі — черговий наліт дронів по південних районах, особливо по Білгород-Дністровському. Пошкоджені медзаклад, дитячий центр, ліцей. Тобто навіть школи й лікарні вже не в безпеці. Про загиблих поки нічого не відомо, влада рахує збитки, але всі прекрасно розуміють — це ще не кінець. Голова області каже: ППО працює, багато дронів збили, але скільки ще таких ночей? Люди не сплять, сирени виводять із себе, почуття безпеки — просто міраж.
Source
Source
Що важливо — це не випадковість, не одна божевільна ніч. Це системний терор. Буквально кілька днів тому, 1 червня, Росія запустила рекордні 472 дрони по Україні. Від Сум до Запоріжжя — скрізь вибухи. Це вже стратегія: виснажити ППО, залякати людей, зламати віру. Але, чесно, виходить навпаки. У Харкові, Прилуках, Одесі люди тримаються разом: рятувальники, лікарі, сусіди — всі як один. Психологи працюють, допомагають пережити цей жах, підтримують тих, хто втратив усе.
І ось знову про Трампа. Після удару Росії по стратегічній авіації ЗСУ він просто промовчав у розмові з Путіним. По суті, дав зелене світло далі бити цивільних. Україна ж б’є тільки по військових об’єктах — це принцип, а ці не мають меж. Контраст просто шалений, і це вже навіть не політика, а питання елементарної моралі. Хтось ще сумнівається, хто тут агресор?