Якщо знайдете птаха, чи не могли б Ви повернути його нам?.. Він нам потрібен, аби стати щасливими, згодом...
Vintage Children Books
Вітаю, друзі! Сьогодні знову хочу написати книжковий огляд. Цього разу це "Синій Птах" Моріса Метерлінка.
Pinterest
Вітаю, читачу! Більше про автора ви можете дізнатися тут
Hello, friend! You can learn more about the author here
Усі цитати узяті з lib.com.ua
Ця книга довго лежала вдома на полиці. Мабуть, чекала на свій час, тому що, на мою думку, її варто прочитати.
Почну з того, що кожна книга несе власний настрій. Буває, починаєш читати - і через кілька хвилин хочеться відкласти і ніколи не закінчувати...
Тут все вийшло навпаки - твір не те щоб легкий для сприйняття. Проте, після читання лишається приємне враження, наче вкрили ковдрою у прохолодний день.
Стиль
Якщо звернутися до літературної критики, то це книга про пошуки людиною щастя. Про той момент, коли в неї відкриваються очі.
Сам Метерлінк належав до драматургів символізму, тому ця ідея розкривається через фантастичні символи. Коротко кажучи, це казка для дітей і дорослих.
Герої та сюжетна лінія
Adobe Firefly
Головні герої - діти лісоруба, хлопчик Тільтіль і дівчинка Мітіль.
Сім'я живе неабияк бідно. Цьогоріч на Різдво їм навіть не вистачило грошей на подарунки дітям або прикраси для дому.
Тільтіль і Мітіль бавляться тим, що розглядають крізь вікно святкування заможних дітей.
...їм дають пиріжки!.. І їх можна брати!.. Вони їдять! їдять! їдять!..
Аж раптом їхні забавки перериває несподівана гостя. До кімнати малечі приходить фея Берилюна, що шукає ліки для своєї хворої онуки. Вона впевнена у двох речах: дитині потрібен синій птах, і він знаходиться саме поряд із Тільтілем і Мітіль.
Розвиток дії
Трохи пізніше діти дізнаються про те, що всі предмети і тварини в їхньому домі - Хліб, Вода, Кіт, Пес і навіть Світло, - мають душі. Варто лише повернути чарівний діамант на капелюшку, щоб їх побачити.
Відтак, діти починають подорож казковими вимірами, щоб допомогти онуці феї Берилюни. На своєму шляху вони зустрічають безліч дивних істот та потрапляють у пригоди, приємні й небезпечні.
Pinterest
Діти потрапляють до Царства Мертвих, де бачаться із покійними бабусею й дідусем.
А наприкінці історії вони завітають до Царства Блаженств. Власне кажучи, це мій улюблений уривок.
– А хто ці товсті пани, що забавляються й уминають стільки смакоти?..
– Найтовстіші Земні Блаженства... Можливо (хоч і навряд), Блакитний Птах на якусь мить залетів до них.
– Напевне, запросять тебе на обід... Але не згоджуйся, не приставай на їхні вмовляння, бо геть забудеш про своє призначення...
[Блаженство Бути Багатим:] Ось мій зять — Блаженство Володіти — оце, з черевцем, що нагадує грушу. А ось Блаженство Вдоволеного Честолюбства — в нього пухке та набундючене обличчя. Блаженство Нічого Не Знати — глуха тетеря — і Блаженство Нічого Не Розуміти — сліпе, мов кріт. Ось Блаженство Нічого Не Робити і Блаженство Спати Більше Аніж Потрібно...
Але тільки лиш явилися Справжні Блаженства, вищезгадані швиденько... розбіглись.
Ким були ці Справжні Блаженства і те, що відбулося в кінці історії, я залишу для читачів. :)
Ідея
Ідея автора зрозуміла і водночас не завжди спадає на думку.
Щастя поряд. Гадаю, деяких з нас цьому особливо навчили мандри світом. Для того, що спіймати синього птаха, не потрібно бігти на край землі; найчастіше він знаходиться під самісіньким нашим носом. Варто лише захотіти його побачити.
Дякую за прочитання! Бажаю гарного дня.