Сергій Лук'яненко та Володимир Васильєв "Денна Варта" 1999

Поки мене не поглинула щоденна рутина вирішив відразу зробити найважливіше завдання на сьогоднішній день – записати враження після прослуховування роману «Денна варта» Сергія Лук’яненка у співавторстві із Володимиром Васильєвим. Попередні переживання від «Нічної варти» я записав ось в цьому повідомленні.

link

Дуже рідко трапляється, коли продовження роману, як мінімум не гірше за першу частину. Роман «Денна Варта» саме такий випадок. Взагалі, перший розділ роману про випадкове трагічне кохання представників двох протилежних сил поки що залишається найцікавішим із 2 книг. На мою думку книга на 100% заслуговує на найвищу оцінку. Знову, прикро вразила відсутність української сторінки на вікіпедії.

link

Чим мені запам’ятався роман «Нічна варта»:

• Дуже сильно вразив приклад сили кохання. Тієї сили, що здатна кардинально змінити життя людини, що потрапила в тенета кохання.
• Думками про відсутність долі, а лише наявності ймовірностей, які можуть реалізуватись, чи не реалізуватись в залежності від того, що ми робимо в тій чи іншій конкретній ситуації.
• Дуже сильно здивувало те, наскільки сильно змінилось моє відношення по відношенню до героїні «Аліси» після першого розділу книги у порівняні з тим відношенням після прослуховування першої книги.
• Прикладом того, наскільки нікчемними являються долі простої людини, коли мова доходить то стратегічних планів сильних світу сього.
• Прикладом того, як все в світі тягнеться до того, щоб бути в рівновазі. Особливо запам’яталась думка, що навіть в тому випадку, якби «умовне добро» перемогло і назавжди здолали б «умовне зло», це неодмінно б призвело до появи нових «умовних сил зла». В випадку із перемогою «умовного зла», ситуація повторилась би із протилежною точністю.
• Усвідомленням того, що найбільші свої проблеми ми створюємо собі самі, а як найкращий вихід, що допомагає їх уникнути – не приймати ніяких важливих рішень на «гарячу голову».
• Ні в я кому випадку не думати, що «я розумніший за всіх», завжди є люди, які краще розбираються в тих чи інших питаннях. З іншої сторони, не обов’язково бути найрозумнішим, щоб приймати правильні рішення в правильний час.