Не віриться, що я вже завершив прослуховування однієї із найбільш цікавих для мене книг – «Лезвию бритвы» Івана Єфремова.
Більш детально про книгу можна прочитати в україномовній чи російськомовній версії вікіпедії. Хоча, краще, прочитати і ту і ту. Ось посилання
україномовна версія
російськомовна версія.
link
Я не збираюсь описувати книгу в цій статті (до мене це вже робили кращі майстри слова), просто зроблю короткий запис своїх думок на фоні емоцій і переживань, що я отримав від цієї книги:
- Перше відчуття, що виникло ще по ходу прослуховування книги, - «Хочу мати цю книгу в своїй бібліотеці». Вже почав пошуки, думаю тепер це тільки справа часу.
- Цю книгу можна і, на мою думку, потрібно, читати не 1 не 2 а значно більше разів. Планую, як мінімум ще раз перечитати її в паперовому вигляді.
- «По лезвию Бритвы» потрапила до мене відразу після «Собачого серця» та «Мастера і Маргарити» Булгакова, в порівнянні з якими, вона залишила значно більший емоційний відбиток на моїй свідомості.
- Думаю, що книга буде цікава всім, хто цікавиться психологією, саморозвитком, йогою, філософією, соціологією, архіологією та релігією.
- В книзі зібрано багато влучних словесних образів, що цілком могли би претендувати на роль визначень, аксіом та афоризмів.
- Спіймав себе на думці, що книга «Лезо Бритви» своєрідний взірець (10/10) на який потрібно спиратись, проводячи аналіз тієї чи іншої книги.
- Завдяки цій книзі, для мене відкрилася інша сторона «комунізму», як соціального устрою.
- Якби я мав можливість, я б включив цю книгу, як обов’язкову для вивчення для психологів, лікарів та служителів церкви.
Особисто для себе, я дав другу назву книзі – «Що таке ДИАЛЕ́КТИКА та Дуалізм».
Дякую за увагу. Carpe diem. Успіху Вам!
Thank you for listening. Carpe diem. Good luck to you!
Not got an account yet? Sign up to Hive!
My referals link