Привіт всім ☺️
Хочу сказати велике ДЯКУЮ, що тепло зустріли мій минулий пост. Це, якось підбадьорило мене і подарувало шматочок сонечка 🥰☀️
Сьогодні хочеться і мені подарувати вам шматочок позитиву 🤗
Іноді ми їдемо до зоопарку не просто подивитися на тварин.
Ми їдемо туди ловити моменти.
Нещодавно ми з чоловіком знайшли один зоопарк, який приємно здивував. Тут для кожної тварини постаралися створити максимально великі вольєри, і це відчувається. Простір, повітря, рух — усе виглядає трохи природніше, трохи спокійніше.
І саме в таких місцях починається наша маленька пригода з камерою. 📷
Ми ходимо повільно, спостерігаємо, чекаємо.
Іноді потрібна лише одна секунда.
Секунда, коли морський лев широко позіхає, ніби прокидається від сонячного тепла. 🤭
Секунда, коли сурикат стоїть на варті, уважно вдивляючись у світ. 🥸
Секунда, коли страус дивиться прямо в об’єктив — і здається, що між вами виникає коротка, мовчазна розмова. 🤓
Останнім часом таке “полювання за митями” стало для нас чимось більшим, ніж просто фотографія.
Це своєрідна арт-терапія.
Можливість сповільнитися, подивитися уважніше на світ навколо і на кілька годин просто бути в моменті.
Ми навіть почали шукати на барахолках старі радянські об’єктиви. У них є щось особливе — свій характер, свої недосконалості, м’яке світло і дивна, жива глибина кадру. Іноді здається, що такі лінзи бачать світ трохи інакше.
Можливо, саме тому ловити моменти з ними стає ще цікавіше.