Вже осінь, щось швидко так вона настала, якось з війною взагалі швидко час йде, ніби вічність але швидка вічність. Можливо, тому що ми в очікуваннях якихось позитивних новинах. Віра тільки в найкраще і як найшвидше повернення додому🙏 Не тільки осінь швидко встала, швидко прийшов холод, з першим вересням як подзвінку. Ці дні навідь меньше проводили часу навулиці, не звикли до холодку((( Паша сьогодні вибіг навулицю в одній кофті, і назад швидко замерз🥶🥶🥶
Вечері одягнулись тепленько і гратись в подвір’я.
Autumn is already here, it has come so quickly, somehow with the war, time passes quickly, like eternity, but a quick eternity. Maybe because we are waiting for some positive news. Belief only in the best and as soon as possible to return home. Not only did autumn come quickly, the cold came quickly, with the first of September as a wake-up call. These days, they probably spent less time outside, they are not used to the cold (((Pasha ran outside today in one sweater, and quickly got cold back In the evening, dress warmly and play in the yard.
Обкатувать новеньку іграшку, що то хлопчик Паша техніку бачить тільки зайшли в магазин, дуже любить трактори і екскаватори, все що копає.
А ще не любить фотографуватись, кажу давай сфотографую очі закриває або тікає і кричить, немає Пася😃
Потім вийшла бабуся і ми пішли на город за картоплею, Паша валявся по всьому городу, особливо м’яв помідори, він не вставав з них. Постійно падав в помідори, прийшов з города дуже чистий, добре що купила такий йому комбінезон.
Then my grandmother came out and we went to the garden for potatoes, Pasha lay all over the garden, especially munching on tomatoes, he didn't get up from them. He was constantly falling into tomatoes, he came from the city very clean, it's good that I bought him such an overall.