В Ірландії є три речі, які гарантовано стануться:
дощ,
вітер
і сусід, який косить траву.
Серйозно, іноді здається, що стрижка газону тут — не домашня справа, а національний вид спорту.
Тільки-но виглянуло сонце — по всій країні одночасно заводяться газонокосарки. Ірландці вилітають у двір так швидко, ніби їм прийшло екстрене повідомлення:
«Трава піднялась на 2 міліметри. Час діяти».
І це не перебільшення.
Через постійні дощі й м’який клімат трава тут росте як на дріжджах. Влітку її можуть косити раз на тиждень, а деякі — навіть двічі. Якщо пропустиш пару тижнів — твій газон уже виглядає як маленький національний парк.
Але справа не тільки в траві.
Для багатьох ірландців ідеальний газон — це питання честі.
Це як:
— для італійців кава,
— для французів багет,
— для українців сперечатись про погоду,
— для ірландців — рівна зелена трава без жодного бур’яну.
Тут можна побачити дідуся, який під дощем у куртці й шортах косить газон із виразом людини, що рятує державу.
А ще помітили таке- коли один сусід починає косити — через 10 хвилин прокидається вся вулиця?
Це працює як сигнал тривоги, тільки по-ірландськи. Ти можеш не знати імен своїх сусідів. Але ти точно знаєш звук їхньої газонокосарки.