З Ігорем я познайомився в лютому 2021, коли проходив практику по соціальній роботі. Саме на Залізничному вокзалі, небайдужі волонтери спільноти "BEZ ДОМА", годують і допомагають їм – безхатченкам.
Ігор – один з них. Він відповідав за чергу та роздачу талонів з номерами. Але нещодавно у Ігоря почалося нове життя, а 22 жовтня в нього був день народження. Тому я з мамою вирішив привітати його: замовили торт у Світлани Сидорчук, придбали рушники, шкарпетки, пінку та станки для гоління, чай, шоколад і приготували домашні смаколики. 23.10 мама поїхала з Романом до Ігоря. Цю зустріч ви можете побачити на фото: Ігор був щасливий!
Хтось може сказати "–Він безхатченко. Навіщо це все йому?". Так, ми замовили торт за власний кошт, бо Ігор ЛЮДИНА! Так, ми придбали Ігорю подарунки, бо в ЛЮДИНИ день народження! І так, на таких ЛЮДЕЙ, як Ігор і я, суспільство та влада не звертає уваги!
З початку "пандемії" часто чую від людей "–Зараз тяжко жити. Важкий час. Немає допомоги". Але що зараз має Ігор, чим він дорожить і що цінує:
Дах, який береже його від дощу та снігу.
Стіни, котрі захищають від поривчастого вітру і повинні.
Роботу, якою він приносить користь громаді і заробляє гроші для себе.
Друзів, які підтримують його в тяжку годину.
Не будьте незадоволеними, а цінуйте що маєте.