Три роки пролетіли на "Кафедрі соціальної роботи і педагогіки "Університету "Україна". І тепер я офіційно "Молодший соціальний спеціаліст" з дипломом👨🎓.
Як навчалося? Легко – фізично робити реферати, контрольні і практичні завдання. Важко – морально тримати удар і доводити, що ти не дятел. Весело – стежити збоку за студентами моєї групи.
Але зараз я хочу згадати людей, котрі підтримували та допомагали мені на цьому шляху😇.
Тарік Сархан – друг і вчитель, що влаштував мені в 2018 році екскурсію до "Відкритого Міжнародного Університету Розвитку Людини "Україна".
Володимир Юрійович – допоміг з оформленням документів до "Фахового коледжу "Освіта" Університету "Україна".
Директор Тетяна Пушкарьова – допомагала на першому курсі з фізикою, хімією та алгеброю (ненавиджу ці предмети😅).
Дякую за проходження практичної соціальної роботи в лютому 2021:
Директору Вікторії Тупало та учням з Спеціалізованої школи 234 м.Києва з поглибленим вивченням економіки і права.
Ользі Абдаллі, волонтерам з "BEZ ДОМА" та безхатченкам.
Сергію та Вікторії Діденко і їхньому ДБСТ.
Денису Стецюрі, Володимиру Оніщенко та хлопцям з "Центр відновлення "За здорову націю".
І це ще не все😉😉😉.
Хочу подякувати Геннадію Сидорчуку за те, що возив мене на захист практики і на державний екзамен. Бо в Святошинський район не близько з Дніпровського😅.
Дякую пані Анастасії Базиленко. Вона терпіла мене та відповідала на конкретні, детальні запитання в viber.
І остання вдячність людям, які зробили моє навчання комфортним. Це Влад і Катерина Плеснявські. В 2019 вони подарували мені Samsung galaxy A50. Саме на цьому телефоні я робив тести, писав контрольні, реферати, курсову та вчив 60 тем для державного екзамену😃.
Незважаючи на те, що в мене була денна форма навчання – я вчився вдома. Цей диплом не тільки мій, але й помічників. Разом з ними ми змогли довести: маючи тяжку форму інвалідності👨🦽, диван🛋, технології📱, інтернет🌐 та бажання🤗 – можна вчитися.
Дякую усім. Ваш Антон Дубішин – особливий українець!