Усім привіт.
У травні куди не глянь – скрізь цвіте бузок. У дворах, у скверах, у парках, у придорожніх посадках тощо. Бо ця невибаглива рослина – чи то у вигляді куща чи дерева – легко приживається і цвіте попри всі негоди.
Сила силенна сортів, відтінків й кольорів, різноманітності ароматів й пишності цвіту. П'янкий аромат бузку не з чим не сплутаєш. Просто вдихаєш його і насолоджується. Настрій від того покращується на всі 100%.
У ці вихідні мала нагоду неспішно прогулятися парком мого дитинства й отримати справжню бузкову терапію. Якою б стежкою я не йшла, скрізь мені траплявся бузок.
Це тішило моє око і рецептори. Щоправда, не наважилася як у дитинстві висмикнути квіточку бузку і скуштувати її нектар. Ви так робили, як були малі? О, для мене це справді теплі спогади.
Цей сорт бузку один з моїх найулюбленіших. Просто погляньте на ці махрові грона цвіту! Справжня краса. А як пахне! Шкода, що не можна передати аромат через фото.
Якщо в Києві до ботанічного саду Гришка стояли черги, аби потрапити всередину і зробити незабутню фотосесію на фоні рясного цвіту бузку, то в моєму рідному місті не було ані черг, ані плати за вхід. І навіть не було людно, попри те, що це були вихідні.
Тож я в компанії найближчих мені людей насолоджувалася чудовою погодою у квітучому парку, без штовханини й у тиші, яку час від часу порушував дзвінкий, переливчастий спів пташок.
Люблю такі прогулянки, які дають змогу розгрузити мозок і цілковито розслабитися на лоні природи. Й оскільки можливість прогулятися в парку чи в лісі випадає не часто, ціную такі миті понад усе.
Дякую за увагу. До зустрічі.