Учора моя знайома дизайнерка написала, що для перезавантаження їй дуже потрібні подорожі. Як я її розумію! Бо для творчих людей це як оновлення програмного забезпечення, як своєрідне "протирання окулярів сприйняття Життя від пилу".
Expansion, Half Life sculpture by Paige Bradley
Так дивно, що після одного допису тут на Hive, здійснивши віртуальну подорож до Магнолії, мені раптом знову захотілося працювати з якимись творчими проєктами. Я наче отримала нове дихання. Тож сьогодні вперше за майже рік від початку повномасштабної війни взяла в руки свої практичні посібники з дизайну інтер'єру, і цілий день гортала їх, подовгу розглядаючи улюблені сторінки.
Ще рік тому, тут на Нive, я ділилася порадами, як власну оселю перетворити на дім щастя, як працювати з кольором, про географічне лікування і всяке таке. Але це було наче в минулому житті. Тепер у багатьох з нас відчуття дому та щастя стали більш загостреними. І в нинішніх умовах війни для щастя достатньо просто цілих/вцілілих рідних стін.
Image credit: Gallery of illustration by SilllDA-Japan
Мій психолог каже, що це добре, що я повертаюся до власних хобі, до творчості. Можливо, невдовзі знову зможу сісти за інструмент і почну писати музику. Я дуже цього хотіла б. Але поки моє натхнення ще спить. Певно, для цього варто здійснити якусь нову, особливу подорож. От тільки-но хтозна якою вона має бути, аби пробудити в мені внутрішній спів душі.