За вашою концепцією виходить, що блаженство — смерть, життя — це вічні муки, а щастя — первородний гріх людський. А як би ви визначили прояв любові? Чи лишилося їй місце в парадигмі сучасного світу, беручи до уваги той факт, що людство стає дедалі менш чуттєвим?
RE: Щастя ≠ Блаженство. І де там первородний гріх.