‒ Та не трусись, отрута вже давно не діє! – Посміхнулась Гера.
‒ А я й не трясусь. Просто минулого разу пучечки пощипували.
‒ Ти би не мацав отими пучечками свого улюбленця Ганімеда (красень парубок, улюбленець Зевса прим. автора) та нічого в тебе б не щипало.
Зевс сконфужено дістав з теки пергамент Асклепія та пробігся по ньому очима.
‒ Чорти забирай цих пройдисвітів! – Гаркнув він, шпурнувши пергамент в Атланта. – Кожне гімно норовить стати найвеличнішим олімпійцем! А ніхто не спробував поборотися за таку величність з рідним батьком та з титанами?
Розлючений верховний бог простягнув руку до блискавок, що наробив йому Гефест, але Афіна лагідно притримала руку батька
‒ Не треба, тато. Я вже викликала Асклепія по вайберу. Він зараз вже під’їжджає на Пегасі.
В цю саму мить із-за пагорба вилетів Пегас, впряжений в золоту карету, один до одного схожу на невдалий гібрид Бентлі з Мазератті, де розвалився роздобрілий Асклепій.
Зевс спочатку трохи онімив, але через мить прийшов до тями та метнув блискавку в олімпійську карету швидкої допомоги.
Мазератті-Бентлі розірвало вщент, а золота рульова колонка пройшлася по спині олімпійського лікаря та роздерла йому туніку зі стразами від Сваровські.
Асклепій на колінах підповз до Зевса та почав голосити на латині.
