Привіт, друзі.
Що робити, якщо не можеш змусити себе сидіти в чотирьох стінах? Правильно – йти з дому. Але в мене проблема: маю бути на самоізоляції через ковід.
Hi friends.
What to do if you can't bring yourself to sit within four walls? It is correct to leave the house. But I have a problem: I have to self-isolate because of covid.
Та сьогодні такий чудовий день! Вперше за багато тижнів по справжньому тепло, сонячно і навіть вітер не холодний. Ну як тут втриматися, а тим більше, що самопочуття на багато краще ніж учора? Вирішила все ж здійснити прогулянку. Щоб не наражати оточуючих на небезпеку, попрямувала до річки, самотніми стежками.
But today is such a wonderful day! For the first time in many weeks it is really warm, sunny and even the wind is not cold. Well, how can you resist here, especially since you feel much better than yesterday? I still decided to take a walk. In order not to endanger those around her, she headed for the river along lonely paths.
Знаєте, як пахне земля після дощу? А дощ вночі у нас був величезний. Запах прілої трави і моху, а ще вологого дерева. Це так заспокійливо, викликає якісь нечіткі спогади з дитинства. Все не можу їх піймати.
Do you know how the earth smells after it rains? And we had a lot of rain at night. The smell of dead grass and moss, and also wet wood. It's so soothing, brings back some vague childhood memories. I still can't catch them.
Річка зустріла мене свинцево-сірою тишою. Навколо – ні душі. До речі, дощі таки зробили свою справу і Псел зробився повноводнішим. Пустинні пляжі та брудний пісок навіяли смуток, тому я вирішила попрямувати далі.
The river greeted me with lead-gray silence. Not a soul around. By the way, the rains did their job and Psel became fuller. Deserted beaches and dirty sand inspired sadness, so I decided to move on.
Через міст за річкою у нас ліс. Починається він невеличкою ріденькою смугою листяних дерев і плавно переходить у хвойний. Тут мені сподобалося більше. Лише повітря від вологи, яка випаровується, було важким. Задавалося, його можна черпати жменями.
We have a forest across the bridge across the river. It begins with a small sparse strip of deciduous trees and smoothly transitions into conifers. I liked it more here. Only the air from the evaporating moisture was heavy. It seemed that it could be scooped up in handfuls.
За рутинністю та буденними справами, я пропустила момент, коли листя на деревах почало набувати осіннього забарвлення. Сьогодні ж була здивована, що вже так багато жовтих та багряних барв довкола.
Due to routine and everyday affairs, I missed the moment when the leaves on the trees began to acquire autumn colors. Today, I was surprised that there are already so many yellow and crimson colors around.
Хвойний ліс – це моя любов. Тут так м’яко ступати по опалій вологій хвої. Відчуття, що крокуєш по подушці. А ще тут не так мокро. Сосни закрили все навколо від проливного дощу.
Coniferous forest is my love. Here it is so soft to step on fallen wet needles. The feeling that you are walking on a pillow. And it's not so wet here. The pines covered everything around from the torrential rain.
Звичайно ж, як без грибів!? Їх сила силенна. Я не мала на меті збирати, навіть нічого не брала з собою для цієї справи. Та грибочки визирали чи не з під кожного дерева. Спинилася помилуватися цією досконалою красою. Ну чим не шедевр? Нагадує мені персонаж мультфільму, так і здається, що зараз загомонить до мене.
Of course, how without mushrooms!? Their power is strong. I did not intend to collect, I did not even take anything with me for this matter. But mushrooms peeked out from under every tree. I stopped to admire this perfect beauty. Well, what is not a masterpiece? Reminds me of a cartoon character, and it seems that he will talk to me now.
Поверталася додому повільно. Трішки переоцінила свої фізичні можливості на даний час. І хоча температури вже не має, та від довгої прогулянки відчула слабкість.
Незважаючи на те, що шлях назад був важкий, я задоволена своїм рішенням здійснити прогулянку. Це так умиротворяє та заспокоює! Відновилася душевна рівновага, приємна ностальгічна нотка через відчуття осені, мрійливо припорошила настрій.
Бажаю всім приємних прогулянок та теплих осінніх днів.
She returned home slowly. She slightly overestimated her physical capabilities at the moment. And although she no longer has a temperature, she felt weak from the long walk.
Although the way back was difficult, I am happy with my decision to make the walk. It is so calming and soothing! Mental balance was restored, a pleasant nostalgic note due to the feeling of autumn, dreamily dusted the mood.
I wish everyone pleasant walks and warm autumn days.