Привіт, друзі.
У нашій місцевості дуже багато хвойних лісів. Це цілі гектари суцільних сосон та ялин. Вони простягаються вздовж траси та залізно дорожніх шляхів.
Восени та весною у наших лісах особливо людно. Сюди з’їжджаються чи не з усієї області, щоб тихо пополювати. Грибники їдуть потягами, власними авто та навіть автобусами, які спеціально орендують цілим колективом чи гуртом, щоб походити між соснами та назбирати грибів.
Hi friends.
There are a lot of coniferous forests in our area. These are entire hectares of solid pines and spruces. They stretch along the highway and railroad tracks.
Our forests are especially crowded in autumn and spring. People from all over the region come here to hunt quietly. Mushroom pickers travel by train, their own cars and even buses that are specially rented by a whole team or group to walk among the pines and pick mushrooms.
І хоча я живу відносно поруч з лісом, там я не частий гість. І вже коли вся стрічка в соціальних мережах переповнена світлинами з грибочками і розумієш, що мабуть, в районі одна я ще не здійснила вилазку на тихе полювання, тоді вже наважуюся та прямую до лісу.
Чесно кажучи, я не дуже полюбляю гриби. Можу посмакувати мариновані чи смажені, та захвату від їх смаку не виникає. Крім того, я ще й боягузка. Місцеві люди збирають все підряд: зеленушки, вешенки, лисички і ще бозна що. Коли я йду до лісу, то беру лише білий та польський гриб, ще інколи маслюки. Інколи, бо їх не дуже приємно чистити та і руки вони фарбують навіть дужче ніж шкарлупа з молодого горіха.
And although I live relatively close to the forest, I am not a frequent visitor there. And when the entire feed in social networks is full of photos with mushrooms and you understand that I probably haven't made a foray on a quiet hunt in the area, then I dare and head to the forest.
To be honest, I don't really like mushrooms. I can taste pickled or fried, but I don't get excited about their taste. Besides, I'm also a coward. Local people collect everything in a row: scallions, oyster mushrooms, chanterelles and many other things. When I go to the forest, I take only white and Polish mushrooms, and sometimes buttercups. Sometimes, because they are not very pleasant to clean and they stain the hands even more than the shell of a young walnut.
Сьогодні перший за останні тижні день без дощу. Щоправда, досить вітряно. Та в лісі затишно і не відчуваються пориви вітру, які б вони сильні не були. Ото ж зранку (але не дуже раннього) ми вирушили до лісу. Прогулянки між соснами та ялинами я обожнюю. Тут своя особлива атмосфера: щебетання пташок серед суцільної тиші та рідкісні перегукування людей, що теж вирішили пополювати.
А яке в сосновому лісі повітря! Воно наповнене ароматом хвої і аж бринить від чистоти. Здається, що легені розкриваються на максимум, аж в голові паморочиться.
Today is the first day without rain in weeks. However, it is quite windy. But in the forest it is cozy and you don't feel the gusts of wind, no matter how strong they are. So in the morning (but not very early) we went to the forest. I love walking among pines and spruces. It has its own special atmosphere: the chirping of birds in the midst of complete silence and the rare chatter of people who have also decided to hunt.
And what air in the pine forest! It is filled with the aroma of needles and bursts with purity. It seems that the lungs are opening to the maximum, until the head feels dizzy.
Щодо мого хисту грибника, то він дуже скромний, навіть, сумнівний, якщо бути чесною. Я можу не побачити грибочок, навіть наступивши на нього. От і виходить, що всі з повними корзинками, а в мене і денце не закрите. З цього приводу з мене завжди кепкують. Та я не ображаюся, бо головна мета не назбирати купу грибів, а прогулятися лісом, подихати чистим повітрям та насолодитися тишею.
As for my skill as a mushroom picker, it is very modest, even dubious, to be honest. I may not see a mushroom even when I step on it. So it turns out that everyone has full baskets, and mine is not even closed. I am always made fun of for this. But I'm not offended, because the main goal is not to collect a bunch of mushrooms, but to take a walk in the forest, breathe in the fresh air and enjoy the silence.
Цього річна осінь досить грибна. І хоча досить холодно, надмірна кількість вологи все ж спонукає до неймовірного росту грибів. Люди, які вміють і люблять їх збирати, вже заготовили цілий арсенал різноманітних смаколиків.
І хоча “мисливець” я нікудишній, все ж зуміла якимось чином набрати майже повен тазок грибів. Вони відварені та пофасовані по пакетах вже в морозильній камері. Пізніше, буду діставати по трішку та смажити чи маринувати.
This year's autumn is quite mushroomy. And although it is quite cold, the excessive amount of moisture still encourages the incredible growth of mushrooms. People who know how and love to collect them have already prepared a whole arsenal of various goodies.
And although I'm not a "hunter", I still somehow managed to collect an almost full basin of mushrooms. They are boiled and packaged in bags already in the freezer. Later, I will take out a little at a time and fry or marinate.