Гарно ж зайшли московитики і зрадники до закону 10288. Такі цікаві мовні скандали передували, прям інтрига-інтрига: до чого ж це. А ось вам!
І так, зважаючи на те, що зайшли до цього закону здалеку, використовуючи, зокрема, і провокаторку Фаріон, щоб потім затикати рота кожному хто піднімає мовне питання (йвм, його знову треба піднімати на десятому році відкритої, нічим не замаскованої війни), нам же ж типу тепер не можна критикувати такі цікаві ініціативи, а то ж станемо фаріонами — всі як один. У нас же ж тепер можна ходити під дописи колишніх полонених, яких катували росіяни, і затикати їм роти, коли вони просять звертатися до них українською, бо їх справедливо тригерить російська мова, і розповідати про те, що вони розколюють суспільство. Прошу шановне панство, тут дехто так оху... знахабнів, що я прям оху... отетеріла.
Так шо нам там пропонує означений законопроєкт? Ну, так, окрім інших хвилинок-цікавинок: внести зміни до ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідно до яких гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою, а також регламентується право осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, здобувати базову середню освіту відповідними мовами національних меншин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України та профільну середню освіту відповідними мовами національних меншин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури, історії України та Захисту України.
Драстуйте! Добрий вечір вам! Приїхали! А можна нам встигнути виростити хоча одне покоління українців в умовах хоча б наближених до української культури та мови? А… нє? А чого? Бо так? Мгм, мгм, добренько.
Шо там далі? Передбачити право закладів вищої освіти приватної форми власності на вибір мови навчання, яка є офіційною мовою Європейського Союзу, із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни.
Ой, хух, дякую. Дякую за те, що у навчальних закладах державна мова (це українська в Україні, я просто нагадую) буде хоча б вивчатися, як окрема дисципліна. Хоча б не факультатив, уже радує. Чи ні? А ні! Бо шо це за звиздець?!
Ну, і таке ще. Внести зміни до ЗУ «Про медіа», відповідно до яких встановлюються особливості використання мов національних меншин (спільнот) України в сфері аудіовізуальних медіа, зокрема державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.
Перепрошую, які такі особливості, коли йдеться про мову держави-окупанта? Я би просто навіть просила розʼяснити якось цей момент, бо закрадаються якісь такі думки, що ніби законотворці живуть не в тій самій країні, що і ти, де окупанти-росіяни можуть херачити столицю безпілотниками і ракетами, а прифронтові міста стирати з лиця землі.
І не треба розповідати про євроінтеграцію. Щодо висновків Венеційської комісії, то, на секундочку, вони мають рекомендаційний характер. А якщо хтось із міжнародних партнерів хоче поговорити про право якихось умовних росіян відстоювати свою мову і культуру в Україні, так давайте поговоримо про старошведську культуру, яку ми старанно плекали у селі Зміївка Бериславського району — по суті в єдиному місці на землі, де ця культура збереглась. Ой, трясця, нема вже про шо говорити, бо нема вже й Зміївки — її розхуяр… цей во, розгамселили росіянчики, чию мову і культуру ми тут, виявляється, маємо плекати. А за її підтримку деякими західними політиками, які під вибухи нашої трагедії просувають свої наративи, що так подобаються їхнім виборцям, будемо говорити окремо.
І так, ми будемо говорити про українську мову знов і знов, якщо за поданим проєктом будуть таки знівельовані норми щодо обов'язкової частки книг державною мовою для видавців і книгорозповсюджувачів, суттєво знизиться присутність державної мови на телебаченні та радіо, а показники функціонування і темпу вивчення української погіршаться. Якщо хтось прийде розповідати, що половина бійців на фронті говорить російською, то за одно спитайте цих бійців, якою мовою до них має звернутися бойовий медик, щоб не бути випадково ліквідованим, зважаючи на те, що його можуть розпізнати як ворога. І якою мовою більшість із них вчить говорити своїх дітей. Але, швидше за все, ніхто не спитає, бо для багатьох це просто теорія і «почув дзвін».
Коротше. Зайшли ви із цих скандалів відверто кострубато і хрін вам, а також інші багаторічні травʼяні рослини з родини капустяних, щоб українська спільнота в себе вдома мовчала про вашу деструктивну політику. От прям навряд чи у вас вийде виконати це замовлення вороженьків. Пишіть звіти, що все пропало.
