... Бо за розкладом мало бути відключення світла — і ніхто не знав, станеться воно за графіком чи, як завжди, раптово.
Навіть досвідчений атеїст на секунду згадав дитячі молитви, а той, хто планував після конкурсу напитися, раптом пообіцяв Богу більше ніколи не пити — якщо тільки світло залишиться.
Соціофоб усвідомив, що тепер боїться не людей, а вимикача.
Організатор у паніці заспокоював всіх фразою: «Не хвилюйтесь, у мене є ліхтарик!.»
Та лише розслаблений кіт біля входу спостерігав за цим карнавалом тривоги та думав:
— Які ж вони кумедні, ці люди. Кожен вірить у свою перемогу, але боїться, що все зіпсує світло. І навіть не здогадуються, що саме я вирішую — вимкнути чи ні.
Кіт зітхнув, задумався і потер лапою вус:
— Може, залишу світло. Все одно вперше за рік тут хоч хтось молиться.