Привіт,
За час своєї відсутності в традишці я намалювала тільки ось цей скетч, водорозчинною олією на акварельному папері. Це все просто з голови тому дуже акварельно. Мені подобаються зображення старих потягів у американському пейзажі, з Кордильєрами, з глибокими ярами, взимку і влітку це все виглядає дуже романтично. Давно хотіла спробувати, але поки що зробила тільки скетч цієї атмосфери.
А в житті у мене зараз дитина змінює садочок, бо ми не порозумілися щодо мови. Я насправді не знаю, як там відбувалось навчання і в якому мовному середовищі вона знаходилась. Дитина англомовна, я з нею розмовляю тільки українською, але зрозуміло, що наш тато поки української не знає, і мовою сім'ї українська бути не може. Але мені неодноразово в садочку говорили, що треба з нею говорити більше українською (а куди більше, якщо у мене язик болить, і вона прекрасно розуміє мову, але автоматом перекладає англійською, бо то її перша мова). Але також я знаю, що у садочку є російськомовні діти і мені прям цікаво, чи так само вони наполягають батькам російськомовних дітей, щоб розмовляли тільки українською. Бо дитина приносила час від часу російські слова і я виправляла її і говорила, що це неправильно.
У мене є припущення, що російською говорила одна з виховательок, яка переїхала зі сходу. Бо її звільнили після того, як я сказала, що мені б хотілось щоб дитина більше розвивала українську, і вона б у неї була така само природна, як і англійська. Я насправді прекрасно розумію, що може бути з роботою складно, і мені хотілось би, щоб мені сказали "так, ми приділимо більше уваги розвитку мовлення, в тому числі і щоб усі дітки говорили українською або англійською в садочку". Я раніше саме цій виховательці зазначала, що щоб не плутати дитину ми завжди в її присутності розмовляємо з усіма родичами і друзями, навіть з якими була звичка тільки російською, і хто вже давно в Україні не живе, тільки українською, щоб показувати їй приклад (насправді, це був для мене чудовий привід перейти на українську з ними). Вона вже працювала майже рік і якщо навіть спочатку їй було складніше, але за цей час, приділивши увагу мові, могла б перейти і говорити більш-менш комфортно. Ну і в результаті мені сказали, що вони все зробили правильно і всі дорослі тільки українською, а діти поступово переходять, тому ми змінили садочок на той, де більша група, і більше дівчаток у групі. Бо може й дорослі не можуть так допомогти дитині, як допоможе активне мовне середовище. Припускаю, що потрібні діти :)
Але і я не вважаю (як мені зазначали, і як дуже часто у нас люблять зробити крайніми батьків), що відповідальність тільки на батьках, бо якби моя дитина пішла в садочок у Туреччині чи Італії, то вже б давно щебетала турецькою чи італійською незалежно від мови батьків. Адже всі говорять, що діти опановують мову швидше. І власне саме тому завжди дітей з мігрантських сімей залучають до шкіл і дитячих садочків, щоб діти вже були своїми в іншій країні.
Є, звичайно, проблема з тим, що зазвичай приватні садочки приділяють більше уваги англійській мові, бо саме за це батьки частіше готові платити. Але і чоловік не хоче в муніципальний садочок, бо хвилюється, що у великих групах важче за всіма прослідкувати, щоб ніхто не міг образити дитину. В результаті от вибрали інший садочок. З плюсів у нас тепер вихователька, яка і є вчителькою англійської, тож вона чудово розуміє дитину і може їй допомогти адаптуватись. Ми їздимо тепер на машині, або коли зійде сніг, пересядемо на велосипед, і це дало моїй дитині відчуття дорослості. Навіть за ці три дні я вже бачу, що вона більш відповідальна та більше відчуває себе дорослим членом сім'ї, який також бере участь у прийнятті рішень.
Так, нам було легше ходити в садочок в нашому будинку, і там більше опіки, і індивідуального ставлення, чотирьохразове годування тощо. Насправді, чудові турботливі люди з того, про що я можу судити. Я вважаю, що у нас був гарний садочок, і ми пройшли стільки життєвих етапів за ці півтора роки, але й у нас відбулось ось це непорозуміння, коли замість того, щоб домовитись, ми отримали критику через те, що мій чоловік іноземець. І я вважаю, що це для мене було трохи занадто, коли моя дитина говорить англійською і розуміє українську (власне мови садочку), але проблеми є у мене і моєї дитини, а не у російськомовних дітей, яких моя дитина не розуміє (і не має розуміти), і через це вона тепер все більше грає у садочку сама з собою.
Я і відчуваю себе трохи винною, якщо саме я спровокувала звільнення людини, але і разом з тим не уявляю собі, щоб як мама не розпочала цю розмову, ну і або не спробувала допомогти своїй дитині зміною оточення. У нас ще була думка просто пошукати няню, яка її розговорить, але мені здається і по-перше, що я з нею дуже багато розмовляла, тож не впевнена, що інша доросла людина може більше, і по-друге, що їй потрібно грати з дітьми, а не з дорослими, вона ж все-таки не принцеса з фрейлінами :)
Дякую за увагу :)