Eng|Ukr text

Photo from pixabay

For the last month, probably each of us has come across articles discussing how refugees should behave, heard stories about the inappropriate behavior of Ukrainians abroad or in the west of Ukraine; who had the right to leave and when, and who should stay and how to use the allocated funds, things, etc. Such information is often presented under the title “Refugees from Ukraine”.

Residents of our country write about the right to have their basic needs met, the opportunity to choose clothes or get a manicure, go to gym, etc. Some of the volunteers answer that no one owes refugees anything, it is not the time to be picky, choose living conditions, or spend money for cafes.

On one hand, they shout about Ukrainians who throw out food or clothes and choose a place. On the other hand, it is all slander and betrayal, attempts of russians to mess with Ukrainians.but in fact, all is cool and you should not write about negative moments. So who is right, what can we expect from each other and should we expect anything at all?

Let's start with the fact that all these people are brought into this position by the war. And the war does not give excuses to misbehave. That’s why there are no good or bad refugees here. We must understand that all these people are different and cannot be equated by one measure, and then be wary of comments about high expectations or requirements of ALL Ukrainians who fled. We understand that:

• Ukraine is a large country, there are also people who might behave inappropriately, they could behave like that before the war and we should not expect that something changed in a month;
• Everyone has the right to spend their money as they wish (yes, even the social assistance provided by another state, yes, even for hair, manicures or coffee, because this is what now allows them to feel a bit more normal) and should not be condemned for where the money goes. Moreover, many people fled with savings, they should not be criticized for buying something, which someone thinks they should not buy;
• People are under a lot of stress, they are tired, angry, confused and not everyone acts according to other people's expectations. Give them time to get used to the new reality;
• All these people came from places, where they had a settled life, home, work. And it is okay to want to live in normal, livable conditions. This doesn't mean that people are ungrateful or don't appreciate the welcoming hosts. All these people have now lost their right to privacy. Many of them are forced to live in common areas, to use humanitarian aid, although in our country their lives have been harmonious. People feel shame, guilt, anger. They should not be condemned for their banal desire to live in comfortable conditions.

I don’t think we should tolerate inadequate behavior because "to win, we must all unite and remain silent about all the problems ." But please, do not idealize, do not label, do not generalize. If you meet someone who is behaving inappropriately and breaking the law, report to the police or other legal entities. Don't get mad, don't moralize, if a person's behavior simply doesn't meet your expectations, because everyone is different. You should not shout "All Kyiv residents/ migrants / Ukrainians / Russian-speaking / posh people / Zakarpattians / ... are the same".

None of us was ready for war. If you have the power to help, do it. Do it, regardless of what kind of person it is: with or without money, with the desire to live in the capital or in the countryside, eat at home or in a cafe, get a job or live on social assistance. All these people suffered from the war. All these people need our help and support. Let's be more tolerant to each other.

Чи всі українські біженці однакові?

За останній місяць, напевно, кожен з нас натрапляв на статті з обговореннями, як себе мають поводити вимушені переселенці, чули історії про неадекватне поводження українців за кордоном чи на заході країни, про те хто і коли мав право виїжджати, а кому треба було залишитися та як треба розпоряджатись виділеними коштами/ речима/потрібне підставити. Подається така інформація в узагальненому вигляді під назвою “Біженці з України” .

Мешканці нашої країни пишуть про право на задоволення базових потреб, можливість вибрати одяг чи сходити на манікюр/спортзал/і т.д. за кордоном. Деякі з волонтерів відповідають, що їм ніхто нічого не винен, зараз не на часі перебирати речами, умовами проживання, чи витрачати кошти на кафе.

З одного боку кричать про українців які викидають продукти чи наданий їм одяг у смітник і перебирають місцем проживання, з іншого – що це все наклеп і зрада, спроби руських розсварити українців, насправді всі класні і ви взагалі не повинні писати про негативні моменти. То хто правий, що взагалі можна очікувати один від одного і чи варто?

Давайте почнемо з того, що всіх цих людей об'єднала війна. І війна не звільняє від відповідальності поводити себе гідно. Тому тут немає хороших і поганих “біженців”. Ми маємо розуміти, що всі ці люди різні і не можна рівняти за однією міркою, а потім бідкатися в коментарях про високі сподівання чи перебирання умовами ВСІХ українців, які виїхали. Варто розуміти, що:

• Українці з неадекватною поведінкою були і будуть завжди, вони були такими і до війни і очікувати, що за місяць щось зміниться – не варто;
• Кожна людина має право витрачати свої кошти будь-як (так, навіть виділену іншою державою соц. допомогу, так, навіть на зачіску, манікюр чи каву, бо це те шо зараз дозволяє їм повернутися трохи до звичного і буденного життя) і не треба засуджувати і рахувати куди ці гроші йдуть. Тим більше, багато людей виїхали платоспроможними і не повинні відгрібати за те, що придбали щось, чого за чиєюсь думкою не мали б;
• Варто розуміти, що у людей стрес, вони втомлені, злі, спантеличені і не всі реагують згідно чужих очікувань. Дайте їм час звикнути до нових реалій;
• Всі ці люди приїхали з місць, де мали усталене життя, дім, роботу, побут. І це нормально хотіти жити в нормальних, звичних умовах. Що зовсім не означає, що люди невдячні чи їм не подобається як їх приймають. Всі ці люди зараз втратили право на приватність. Багато хто з них змушений жити у загальних приміщеннях, користуватися гуманітарною допомогою, хоча в нашій країні їх життя було злагодженим. Люди відчувають сором, провину, злість. Не треба засуджувати їх через банальне бажання жити в комфорті.

Я не вважаю, що потрібно терпіти неадекватне ставлення через те шо “ми всі маємо об'єднатися і мовчати про всі проблеми заради перемогти”. Але, не ідеалізуйте, не навішуйте ярлики не узагальнюйте всіх. Якщо вам трапився хтось, хто поводить себе неадекватно і порушує закон, повідомляйте поліцію чи інші правові структури. Не гарячкуйте, не моралізуйте, якщо поведінка людини просто не відповідає вашим очікуванням, бо всі ми різні. Не варто кричати “Всі київські/ переселенці/ українці/ російськомовні/ мажори/ закарпатці/ ... такі”. Ніхто з нас не був готовий до війни. Якщо ви маєте в собі сили допомагати - робіть це. Робіть, незалежно від того, що це за людина: з грошима чи без, з бажанням жити у столиці чи в селі, харчуватись вдома чи в кафе, влаштовуватись на роботу чи жити на соціальну допомогу. Всі ці люди постраждали від війни. Всі ці люди потребують нашої допомоги та підтримки. Давайте будемо терпиміші один до одного.