No matter what you say, the first snow gives joy. A feeling of childhood and carefreeness. Even if it's just for a short time, for a few minutes or hours, you become as white as this snow. It's as if you're starting all over again... And the burden of unnecessary memories and annoying problems recedes somewhere.
Що не кажи, а перший сніг дарує радість. Свято. Відчуття дитинства і безтурботності. Хай ненадовго, на кілька хвилин чи годин стаєш таким білим, як цей сніг. Ніби починаєш все заново... І тягар непотрібних спогадів та набридливих проблем кудись відступає.
This year in our region (Western Ukraine) the first snow fell on the evening of November 21...
The next morning everything changed beyond recognition. The textures of the tree branches under the snow are unreal. You can see every branch... The snow emphasizes everything. It gives it a new meaning. I touch the first snow to remember it...
Of course it didn't last long... Maybe 2-3 days, or less. I wonder if it will return by Christmas?
Цьогоріч у нашому краї перший сніг випав 21 листопада увечері...
То ж на наступний ранок все змінилося до невпізнання. Нереально красиві фактури гілок дерев під снігом... Бачиш кожну гілку... Сніг усе підкреслює. Надає нового значення. Торкаюсь до першого снігу, щоб його запам'ятати...
Звісно він пролежав недовго... Може 2-3 дні, чи менше.
Цікаво, чи повернеться до Різдва?
That day, I took some shots with the cats. Some of them had never seen snow before... But there will be a post about that on Caturday.
Today I'm sharing a few photos of the frozen winter garden.
В той день хоч не хоч, а зробила трохи кадрів з котами. Деякі з них ще ніколи не бачили снігу... Та про це буде пост у суботу.
Сьогодні ж ділюсь кількома фото завмерлого зимового саду. А з вас голос і коментарі із світлинами першого снігу.
