Hi, dears!
I am here finally...
And on such a cool rainy day, it's nice to remember the wonderful hike in the forest that took place a little over a week ago! It's hard to believe that I'm in a T-shirt, because today I'm wearing a warm sweater and an autumn jacket... Autumn is so changeable.
The post was planned for Monday in the mushroom community, but since it's already Wednesday, I'll remind you of the wonderful initiative #wednesdaywalk by 
Друзі, я є!
І в такий прохолодний дощовий день приємно згадати про чудовий похід в ліс, який відбувся трошки більше як тиждень тому! Важко повірити, що я у майці, адже сьогодні на мені теплий светр та осіння куртка... Отака осінь мінлива.
Пост був написаний в понеділок!! Але фізично було важко його завантажити через поганий інтернет:( Хотіла його присвятити #fungimodnay.
А нині вже середа, то ж згадую про чудову ініціативу #wednesdaywalk.
Але пишу сюди в рідну спільноту, бо в мене нині і прогулянка, і вивчення грибів і трошки кулінарії:)
Давайте разом приготуємо грибочки дощовики!
That day I found a lot of wonderful mushrooms, edible and not.
So I took over 100 photos and will try to post them in a few future posts:)
Recently I started to communicate more closely with an old friend who is a crazy fan of the mushroom world. He advised me to try the puffballs. I knew that they are edible in young age, but I didn’t dare to collect them.
В той день я знайшла чимало чудових грибів, їстівних і не дуже. Останнім часом мені подобається просто вивчати нові назви та властивості усяких грибів, щоб розширювати кругозір:)
Отож зробила понад 100 фото і постараюсь викласти це у кількох майбутніх постах:)
Нещодавно почала ближче спілкуватися із давнім знайомим, який є шаленим любителем світу грибів. Він порадив мені спробувати гриби дощовики (порхавки) при нагоді. Я знала, що вони їстівні у молодому віці, але якось не наважувалась спробувати.
Some beautiful details of September nature...
This time, just entering the forest, I found myself in the kingdom of mushrooms.
And the tiny kings this time turned out to be raincoats!
Very small, like a fingernail, and a little larger, loners and lovers of collective existence. How interesting to watch them! To the touch, they are covered with blisters that fall off if you touch them.
I decided to choose firm young specimens, I tore some open to see what was inside.
In old ones, the pulp darkens and becomes like powder. Over time, they explode and spray spores.
Цього разу, лише зайшовши в ліс опинилася у царстві грибів. А крихітними королями цього разу виявились дощовики!
Зовсім маленькі з ніготь та трошки крупні, одинаки і любителі колективного існування. Як цікаво за ними спостерігати! На дотик вони вкриті пухирцями, які відпадають, якщо чіпати.
Я вирішила обирати тверді молоді екземпляри, деякі я розривала, щоб глянути що всередині.
У старих м'якоть темніє і стає як порох. Згодом вони вибухають і розпилюють спори. Тому їх називають порхавками.
Old puffballs...
A beetle-gourmet.
This fungus reminded me of a light bulb.
This is a kind of fitness I had. Every little "king" needs to be checked whether it is worth picking.
In the evening I was already tired, but I still had to clean my mushrooms, because they spoil quickly. I peeled the skin off the larger ones, and only removed the blisters from the very small ones.
To the touch and in consistency, the puffballs look like marshmallows or pieces of cotton wool:)
I washed them in salted water,but it was already a deep night. So I cooked the mushrooms for the next day.
Це такий своєрідний фітнес у мене був. Адже кожному маленькому королю треба поклонитись та перевірити, чи варто зривати.
Увечері вже була втомлена, але таки довелось очистити мої дощовики, адже вони швидко псуються. У більших знімала шкірку, у зовсім малих тільки забрала пухирці. Частину принесених грибів викинула, для перестраховки.
На дотик, на вигляд і за консистенцією дощовики схожі на зефір або шматочки вати:)
Помила їх у підсоленій воді, але вже була глупа ніч. То ж приготувала гриби я на наступний день.
The simplest recipe.
✓ Cut one onion and fry for a few minutes;
✓ Add mushrooms whole or cut in half and fry for a few more minutes,
✓ Add your favorite spices. I added a little black pepper and dried dill/parsley, sour cream and mayonnaise.
I didn't want to add many ingredients because it was interesting to taste the mushrooms.
A maximum of 15-20 minutes and the dish is ready!
I made two servings, but my mother refused to eat them. And I really liked them, because they were very tender, soft, browned, and this added an interesting smell.
Найпростіший рецепт.
✓ Одну цибулину порізати і смажити кілька хвилин;
✓ Додати дощовики цілі або розрізані навпіл і смажити ще кілька хвилин,
✓ Додати улюблені спеції. Я дала трішки чорного перцю та сушеного кропу/петрушки, сметани і майонезу.
Не хотіла давати багато компонентів, бо було цікаво відчути смак грибів.
Максимум 15 хвилин і страва готова! (Хоча увечері я їх числа більше години...)
Вийшло дві порції, але мама відмовилась їсти. А мені страшенно сподобалось, бо вони дуже ніжні, м'які, сильно підрум'янились, а це додало цікавого запаху.
То ж ближчими днями планую ще один "грибний" похід. Не знаю чи дощовики мене дочекалися...
