Менше думати — більше робити. Хороший девіз для людини, що надто багато живе у голові та у віртуальній реальності.
В даному випадку мені захотілось написати щось "умне" у стилі фрірайт, і я почала вагатись, коли це краще зробити: сьогодні чи завтра. Правильна відповідь: прямо зараз)))
Вчора я пішла до магазину за кормом кошакам і була вражена: старий добрий знаменитий завод "Полярон" повністю розвалили... Ну, цей процес тривав уже більше 5 років. Але корпус із центральним входом ще стояв; там висіло табло з електронним годинником, за яким я звіряла час. Ціла епоха відходить... У радянські часи Львів був промисловим центром. ЛАЗ, Іскра, Кінескопи, Полярон, не кажучи вже про харчову галузь ("Світоч", "Галка", горілчаний завод). Люди мали роботу і стабільність, хоч невелику, але постійну зарплату. Проте моя стаття не про оспівування СРСР:)))
Я сьогодні просто споглядаю, як на місці старого будують нове. Житлові будинки,офіси і магазини... Кажуть, будувати житло тут не бажано, бо радіація. Я не знаю, чи це правда. Але знаю, що мій затишний район у стилі райцентру обростає високоповерхівками, які не завжди будують з дотриманням норм.
Але і не про це мої роздуми. Я хочу сказати, що для побудови нового часто треба знищити старе, навіть якщо і шкода це робити. Якщо минуле відбирає енергію і обвішує вас гирями, то його треба позбуватись. Особливо міцні шкідливі звички: і духовні, і фізичні, адже мозок дуууууже лінивий та інертний. Мудрі люди читають, звертаються до психологів чи інших професіоналів. І бажано це робити не коли "приспічить", а коли починаєте відчувати душевний дискофморт. У мене все на сьогодні.
Зичу всім теплого вечора!
А тут коротеньке відео, яке я сьогодні зняла.
