I'm finally sitting in my village yard, there is beautiful May around, but I want to write about one bad news from the war. Every day the russian occupiers destroy people's lives, houses and cities. They cause no less damage to nature. I read an article of 
At the same time, I find information on the Internet about the destruction of cultural heritage. On the night of May 7, the rashists purposefully launched a rocket into the village of Skovorodynivka and almost completely destroyed the memorial museum of the genius Ukrainian philosopher Hryhoriy Skovoroda.
Врешті я сиджу на подвір'ї у своєму селі, навколо красивий травень, але я хочу написати про одну погану новину з війни. Щодня російські окупанти нищать людські життя, будинки, міста. Не меншої шкоди вони завдають і природі. Почитала статтю
Паралельно з цим зустрічаю в інтернеті звістки про нищення культурної спадщини. Десь читала про понад сотню пам'яток культури, але можливо це застаріла інформація і цифра є більшою. У ніч на 7 травня рашисти цілеспрямовано пустили ракету по селу Сковородинівка і майже повністю знищили меморіальний музей геніального українського філософа Григорія Сковороди.
This village is far from the front line and has no military facilities. The cultural monument was deliberately destroyed in order to destroy our national memory and sow despair. Some exhibits, such as musical instruments and the philosopher's chest, were evacuated in advance, but many were destroyed by fire. The security guard was injured. He was lucky, because he went outside a few minutes before the shell hit! The monument to Skovoroda also survived. Of course, this object will be rebuilt, because the name of Hryhoriy Savych is known all over the world!
Це село знаходиться далеко від лінії фронту і в ньому немає військових об'єктів. Культурну пам'ятку знищили свідомо, щоб руйнувати нашу національну пам'ять і просто зробити зло та посіяти відчай... Деякі експонати, як от музичні інструменти та скриню філософа завчасно евакуювали, проте багато що знищив вогонь. Охоронець закладу був поранений. Йому пощастило, адже він вийшов на вулицю за кілька хвилин до попадання снаряду! Уцілів і пам'ятник Сковороді. Звісно, цей об'єкт відбудують, адже ім'я Григорія Савича відоме на весь світ!
I was especially impressed by this news, because about a month ago I took part in a poetry evening held at the New Acropolis School of Philosophy. After the official part, we sat and talked about life and plans during the war. The head of the school said that this year Ukraine celebrates 300 years since Skovoroda's birth and after the war Lviv young people dream of going to Skovorodynivka to visit the place where the philosopher spent the last year of his life. I was also fascinated by this idea then.
Мене особливо вразила ця новина, адже десь місяць тому я брала участь у поетичному вечорі, що проходив у філософській школі "Новий Акрополь". Після офіційної частини ми ще сиділи та розмовляли про життя і плани в умовах війни. Керівник школи сказала, що цього року Україна святкує 300 років з дня народження Сковороди і після війни активісти зі Львова мріють поїхати у Сковородинівку, щоб відвідати місце, де прожив останній рік свого життя філософ. Я тоді теж запалилась цією ідеєю. (Мабуть я вже казала, що планувала цього літа їхати у Харків до подруги
. Але почалась війна).
The occupiers want to destroy our memory. Skovoroda, ironically, did not like Moskovia, "he was disgusted with this country".
I am very close to this philosopher, who urged everyone to know themselves, to do their favorite work and not to chase after material values. He was outside the system, never compromised with the authorities and was against the mindless rituals of the church. He considered all people equal before God. He advocated the harmonious development of personality (soul and body are equally important), lived close to nature, did not eat meat and ate once a day. My views almost coincide with his, except for a one-time meal:) Simple and bright, but educated man.
Рашисти хочуть знищити нашу пам'ять. Сковорода, за іронією долі, не любив Московію, "мав відразу до того краю". Мені дуже близький цей філософ, який закликав кожну людину пізнати себе, займатися улюбленою справою і не ганяти за матеріальними цінностями. Він був за межею системи, ніколи не йшов на компроміс із владою і був проти бездумних ритуалів церкви. Вважав усіх людей рівними перед Богом. Виступав за гармонійний розвиток особистості (душа і тіло є однаково важливі), жив близько до природи, не вживав м'яса і їв один раз на день. Мої погляди майже співпадають з його, окрім одноразово харчування:) Проста і світла, але освічена людина.
My village is the place where you can reflect on life.
(Моє село, де я також люблю роздумувати над життям,як і видатний філософ.)
Hryhoriy Savych lived in a difficult time when the Hetmanate was canceled and Ukraine quickly became dependent on the bloody Russian Empire. However, in one of the poems the philosopher mentions "the freedom that was in Bogdan's times", referring to Khmelnytsky. He wrote his poems in the Old Ukrainian language, and philosophical treatises in Church-Slavonic and Latin. I think that it is in poetry and music that the human soul is. Think of Taras Shevchenko, who wrote poetry in Ukrainian and prose in Russian. Skovoroda had a great voice and played several musical instruments and composed songs.
He sincerely loved his land, the Ukrainian living language of ordinary people and the nature of Slobozhanshchyna, which is now being destroyed daily by rashists.
Григорій Савич жив у складний час, коли була зруйнована Гетьманщина і Україна швидко ставала залежною від кривавої російської імперії. Проте в одному з віршів філософ згадує про "вольність яка була за Богдана", маючи на увазі Хмельницького. Свої вірші він писав староукраїнською мовою, а філософські трактати чимось схожим на церковнослов'янську, а також латиною (такі тоді були правила). Власне, я думаю, що саме у поезії та музиці є душа людини. Згадайте Тараса Шевченка, який писав поезію українською, а прозу російською мовами. Сковорода мав чудовий голос та грав на кількох музичних інструментах і створив кілька пісень (мабуть не все до нас дійшло).
Сковорода щиро любив свою землю, українську живу мову простих людей (кріпаків у той час) і природу Слобожанщини, яку зараз щоденно нищать рашисти.
Але наш український дух не знищити. Ще відсвяткуємо день народження Григорія Савича:)