Я б їх назвала "орки серед комах". Хоча з таким де успіхом роками можна назвати і колорадських жуків чи інших шкідників.
Ми під'їжджати до села, повні надій. Все навколо потопає в зелені. Кульбаби, незабудки та інші садові квіти розмальовують це зелене море.
Вже на нашій вулиці, у сусідів помітили сумне явище. Так ніби там пройшла пожежа. Кущі самшиту повністю жовті, чи навіть якісь сіруваті... Те ж саме і біля іншої хати. До останку наділялись що до нас пошесть ще не добралася... Але...
Як я вже колись розповідала, чомусь саме на нашому хуторі майже біля кожного дому є великі насадження цього вічнозеленого куща. Деякі кущі високі та схожі на міні-дерева, а деякі невеличкі. Зрештою, самшит має різні сорти.
Цей кущ зазвичай має декоративне значення у садах і парках. У нашому краї ці гілочки використовують для прикраси великодніх кошиків. Тому в давнину (та і тепер) селяни продавали самшит (тут кажуть бушпан) у Львові. Таке проріджування кущиків не шкодило їм, а навпаки йшло на користь.
Пошкоджені кущі...
І ось тепер ці потвори, яких я назвала "орками" знищили все буквально за два тижні! Я була тут зовсім нещодавно і все навколо зеленіло.
Отож, наш ворог - це вогнівка самшитова. Ця біда прийшла з Азії (Японія, Китай). Спочатку у Європу, а в 2014 в час олімпіади вогнівка "приїхала" з Італії у Сочі. До Америки цей горе-метелик теж уже поїхав. Ось вам і глобалізація:(( На своїй батьківщині гусінь має природніх ворогів, отож там популяція регулюється. А тут їм рай. Гусінь живе закутана у павутині, харчується листками самшиту і лишає від листка лише "скелет". Оскільки вона накопичує алкалоїди в тілі, то птахи не люблять її їсти... За рік може вирости навіть три покоління цієї зарази.
Це те що я дізналася в інтернеті. Найбільш актуальне питання для мене, боротись чи ні? Мама в успіх не вірить. Майже в усьому селі рослина "згоріла". Але є люди, які зберегли свої кущики, бо обробляють їх ще з осені...
Нам вдалося знайти невеликі зелені острівки неушкодженої рослини. Трішки забрали з собою. Перед тим слід було оглянути кожну гілку, знайти гусениць та забрати гидку павутину...
Я подумки порівнювала їх із рашистами, які продовжують лізти на нас, скільки б їх не вбивали...
Вид з вікна моєї кімнати тепер приблизно такий...
Якщо стати біля пошкоджених кущів, то постійно чути шурхіт та поскрипування. Це жахливо.
Дуже сумно бачити цей контраст між живою травою та сухими жовтими кущами. Я обираю боротьбу, але зараз фізично не можу поїхати та окропити все.
Друзі, хто стикався з такою проблемою???