Carthage must be destroyed. The 140 million people who led to this must atone for their guilt, if not through prisons for war crimes, then through the complete exclusion of their culture, their language, their existence in the agenda of the day in the civilized world for years and years.
The Ukrainian diplomatic and international front is all of us.
Only total ignorance and absolute contempt for everyone. There is no excuse for all this "he ran away because he was scared" and I am "a good Russian, they are putting us in autoracks". All Russians are equally guilty, everyone who didn't fight, everyone who fought and didn't succeed, and everyone who wanted to fight but got scared. Carthage will be destroyed, moreover, it is already self-destructing.
I'm confused about my life and I don't know what to do next. I returned to Kyiv and thought that this would make it easier for me, but no. I cannot return to my old profession as a photographer, and there is no point in it today, because who will order all this during the war. On the other hand, I also do not want to work in the banking sector again, because I simply ran away from it.
So what to do? Before the full-scale Russian invasion, I had a great life with great pay for my work. I could afford to travel, buy the necessary equipment, develop, and live as I want. And then everything changed and I was largely nobody. Yes, I'm trying to learn to do something with my own hands to be useful in the future, when it will be necessary to rebuild my Ukraine, but what to do now?
I am afraid. I am afraid that at some point I will have huge problems due to lack of money, I am afraid that my city will be occupied, and I am afraid that I will not be able to find myself in the future. Who should I be and what should I do? It is difficult to become a blogger because everything is difficult for me with texts. And about everything else... Unfortunately, the brain does not work for training in another field.
I hate Russia. I had a wonderful life that was becoming stable. Only then did the damn neighbour decide to save me from something. Me! A Russian-speaking person since childhood, who lives in the capital of Ukraine and has never faced discrimination for this. What is Russia saving me from? From a normal life, self-development and all that? Then let Russia burn in hell.
UA
Карфаген має бути знищено. 140 мільйонів людей, яки призвели до цього мають спокутувати свою провину, якщо не через тюрми за військові злочини, то через повну відміну їх культури, їх мови, їх існування в повістці дня в цивілізованому світі на роки і роки.
Український дипломатичний та міжнародний фронт, це всі ми.
Тільки тотальний ігнор та абсолютна зневага до кожного. Немає виправдовування всім цим «втік, бо злякався» і я «хорошій руський, нас саджають в автозаки». Всі руські винні однаково, кожен, хто не боровся, кожен, хто боровся і не доборовся, кожен, хто хотів боротися, але злякався. Карфаген буде знищено, більш того він вже самознищується.
Я заплуталась в своєму житті і не знаю, що далі робити. Повернулась в Київ і думала, що таким чином мені стане легше, але ні. Повернутись до старої професії фотографа я не можу, та і нема в цьому сьогодні сенсу, бо хто під час війни буде все це замовляти. З іншої сторони знов працювати в банківській сфері я теж не хочу, тому що я з неї просто втекла.
От що робити? До початку повномасштабного вторгнення росії в мене було чудове життя з прекрасною оплатою за мою роботу. Я могла собі дозволити подорожувати, купувати необхідну техніку, розвиватись, жити як хочу саме я. А потім все змінилось і я по великому рахунку ніхто. Так, я намагаюсь вчитись робити щось власними руками щоб стати в нагоді у майбутньому, коли треба буде відбудовувати мою Україну, але що робити тепер?
Я боюсь. Боюсь, що в певний момент у мене почнуться величезні проблеми через нестачу грошей, боюсь, що моє місто окупують, боюсь, що не зможу знайти себе в майбутньому. Ким мені бути та що робити. Ставати блогером складно, адже з текстами у мене все складно. А про все інше... Мозок не працює на навчання в іншу сферу на жаль.
Я ненавиджу росію. В мене було прекрасне життя, котре ставало стабільним. Аж потім чортовий сусід вирішив мене від чогось рятувати. Мене! З дитинства російськомовну людину, котра живе в столиці України і жодного разу не зіштовхувалась з дискримінацією за це. Від чого мене росія рятує? Від нормального життя, саморозвитку та всього такого? То хай горить в пеклі росія.