Думки в голос

Привіт друзі. Коли не пишеш вірш під завчасно заготовлені літери - виходить значно простіше, та і рима ніби краща ллється.

Сиджу я, думку гадаю:
«оце повезло, ні як не програю».

Життя то є гра, писали великі
Цивілізація, світ, ми ж не дикі?
Як в неї грати – хочеться знати,
А то від незнання - бувають зітхання.

Зітхати не хочу, а хочу радіти
І бачити те, як зростають тут діти.
При цьому, ні праці, ні болю, я не боюся.
Як треба - можу, мушу, іду і борюся.

згенеровано АІ для тексту вірша.

Добраніч.