Дратуті, гражданє. З вами на связі начинающий супер мега блогер Марина!
От знаєте, я з тих людей, котрі пам'ятають, як грошові перекази здійснювались через відділення пошти, а інтернет був лімітованим. І для того, щоб завантажити щось мега важливе та "важке" я рахувала на яку сумму мені потрібно попонити рахунок та скільки днів відмовлятись від обідів, щоб назбирати таку кількість кишенькових грошей.
Так от. Сьогодні я офіційно стала більш просунутою в плані новітніх технологій у офлайні. Да, канєшно, шо таке криптовалюта я знаю купу часу, але то такоє. То в інтернеті, з тим ти не опозоришся на весь район. А от в офлайні...
Корочє ближче до діла. В мене купу років був чудовий філітон, котрий мене задовільняв на всі сто відсотків. Але якось так сталось, що батарея підвела і розряджалась із швидкістю наростання жиру на боках після новорічних свят. Тобто лиш кліпнув очима і всьо, баста. Заряд на нулі.
Тому прийшлось брати інший філітон. І знаєте шо? В ньому виявилось є оця просунута буржуйська технологія під назвою NFC. Тобто мож просто прикласти свій апарат до терміналу та розрахуватись. Йой. Я тільки нещодавно звикла до того, що у мене картка така котру мож просто прикласти, а тут цілий філітон такоє робить.
І з однієї сторони, то канєшно чудєсно, але з іншої я дико боюсь опозоритись тому місяці два не провіряла тоту функцію, а лізла в гаманець за картою чи готівкою. Аж сьогодні в мене випала нагода опозоритись без всіляких наслідків. Сижу я корочє ото другий день в іншому місті, пішла в магазін за дрібницями всякими. Та й думаю провірю я тоту дешманську штуку. Тим більше шо мені там всьо настроїли. А єслі я і опозорюсь у випадку, якшо нич не спрацює, то я тих людей бачу вперше і востаннє. Най ржуть хоч до смерті. То ж не магаз на районі, де мене кожна собака знає! То інше місто!
І от підійшла моя черга на кассі і я така гордо кажу ош картою буду розраховуватись та й дістаю свій філітон і прикладаю до апарату. Сікунда і воно таке пік та й готово. Я в шокові від магії, касири в шокові через мій вираз обличчя, філітон в шокові, бо я чуть молитву над ним не почала промовляти та святу воду діставати, продукти в шокові, бо ледь їх там на касі і не лишила.
З однієї сторони дико пишаюсь собою та в захваті від тої штуки, а з іншої відчуття таке ніби мене мають на кострі спалити, як вєдьму. А то ж ще не всьо. То ж є і годинники якими мож розрахуватись. А є ще люди, котрі чіпи ото собі вживлюють в руки шоб розраховуватись вже не телефоном чи часами, а РУКОЮ!
Вот останнє я б попробувала чисто раді того, шоб прикольнутись над людьми поруч. Із фразою "пасіба Сорос/Білл Гейтс/масони/рептилоїди за шарові дєньги!" розраховувалась би рукою. Нужного інвестора підкреслити 😂