Привіт всім! Якось оці всі свята, котрі, по відчуттям тривали пів року, нарешті, закінчились. Мене звати Марина. Я з славного міста Київ і я ваша майбутня суперстар в світі блогінгу. Ну дайте помріяти, шо ви. Насправді, зареєструвалась я тут ще за часів царя гороха, але оті всі празніки, то капець. Так, я люблю використовувати суржик, тому прастіті-ізвініті.
Мені вже почті 30 років. Працюю редактором і мені набридло всюди писати чистою українською, тому дозволю собі тут трішки грішити. І най простять мене грамарнаци 😅
У вільний час люблю вивчати всяке нове. Але так, як в мене того вільного часу, як кіт наплакав, то ніфігашечки і не вивчаю. Дякую, хоч є періодично час кудись зірватись та вивчати нові місця/міста. А так, зазвичай, мої вечори проходять з фільмами/серіалами чи посиденьками в барі з друзями.
А нє, я ще інколи бавитись в ігри в люблю. Як на ПК, так і з телефону. Ви шо, в мене там на філітоні така ферма, шо всі мають заздрити. Хоча в реальному житті оце все, шо пов'язане з садом/городом для мене, як пекло. Пам'ятаю ото в дєцтві мене відправляли до бабки в село і там, замість того, щоб спати у свої законні канікули до обіду та пінати.. Емс. Яблука! Мене виганяли на город, як дармову робочу силу, котра мала винищити весь бур'ян.
Але біда в тому, шо в світі всіляких цвіточків та розсади я дуб дубом. Тому пару разів я залишала в землі кросівоє, шо насправді було бур'яном, а взамін ізбавлялась від чогось корисного. Йой скільки крику було, шо я всю петрушку вирвала. Але є в цьому і плюс, через деякий час від мене з тим відчепились.
Правда лопату вручили і казали копай звідси і до обіду. Але то таке, бути міні трактором прикольніше, аніж колупатись в тих всіх штуках.
Правда щось я відволіклась від головної теми допису, а саме знайомством. Фоткатись я не люблю, тому осьо вам єдінствєнна найкраща фотографія, котра мені подобається. Кажуть, шо їх у мене більше, але я по жизні недовірлива людина.
О да. Я із тих людей, шо фоткатись не люблять. Да, є такі дєвушки, уявіть собі. Правда в мене є один френд, котрий настільки сильно любить робити селфі та спамити мені лічку, шо то пим фотографіями можна прослідкувати, як в нього борода росте.
Але замість своїх фотографій буду вам постити те шо бачу навколо себе, а також свого кота. Вірніше кішку. Пухнасту падлюку, котра всі квіти вдома потрощила, дві чашки розбила та сперла колись файний шматок м'яса, котрий мав стати вечерею для двуногих. І ніт, вона не товста, то в неї просто кость широка! Чесне слово!
Інакше я не можу пояснити чому перебуваючи на дієті вона не стає меншим шаріком, а продовжує бути отакою. І стабільно намагається мене задушити забравшись на мене відпочити.
Так, бачила по іншим дописами, шо люди виводили окремим пунктом про шо вони будуть тут писати. Чесно? Без поняття шо я буду писати, але писати буду. Бодай для того, щоб мізки провітрити. То певно будуть всякі мислі вслух, поділюсь там обзорами на якісь улюблені фільми/серіали/книги. Покажу вам любімі фотографії та розкажу де бувала. Ну то так, то я приблизно вирішила шо можу написати. Інше прийде вже під час блогінгу.
От і всьо, видала все шо прийшло в голову. Будем знайомі!