Сьогодні все тільки про чудеса і чародійства. Адже святий Миколай виконав бажання, тихо прокравшись в дім і здійснив ще одну маленьку матеріальну дитячу мрію. Звичайно, це не "пісталєт, який стріляє діньгами", як в історії про якогось українського хлопчика, з вельми бурхливою фантазією. Та все ж, ці матеріальні дрібнички принесли стільки радості, шо аж самій радісно стало за таку щирість.
І хоч я тихенько налаштовувала розповідями, що в моє дитинство ми отримували лише мандаринки і цукерки, тому по сьогоднішній день мандаринки асоціюються з зимовими святами. І як би мені не хотілось спробувати налаштувати виключно на різдвяні подарунки, просто не можу не організувати якийсь сюрприз під подушку саме на Миколая, доведеться ще й на Різдво вигадувати шось. Цього разу ось ця маленька фіолетова загадка дуже просилась до нас, і мені довелось теж постаратись, щоб така чудасія все таки до нас потрапила. Тому втіха розтяглась на цілий ранок. Навіть мені сполобалось.
