Ще вчора мені, завдяки розповіді про болюче на душі та нашій спільноті, за що вам велике дякую, вдалося ступити крок вперед з новою силою. Енергія настрою притягує те, на що ти програмуєшся. І я вирішила, що більше не шукаю відповіді на запитання, про ситуацію що зі мною сталася, хоча б тому, що таких відповідей не існує, буду програмувати позитив, робити те, що люблю і що приносить задоволення. Тому, я гортала сторінки журналів про дизайн, ландшафти, про пошук дрібничок, які приносять комфорт і створюють затишок в домі, і мені натрапила стаття - про те, як пара закоханих потрапила на сторінки журналу Vogue.
Yesterday, thanks to the story of the painful and our community, for which I thank you very much, I was able to take a step forward with renewed vigor. The energy of the mood attracts what you are programmed for. And I decided that I was no longer looking for answers to questions about the situation that happened to me, at least because such answers do not exist, I will program the positive, do what I love and what brings pleasure. So, I flipped through the pages of magazines about design, landscapes, about finding little things that bring comfort and coziness in the house, and I came across an article - about how a couple in love got on the pages of Vogue magazine.
Читаючи історію закоханих, яких розлучила війна, я захоплювалась іхньою відданістю та сміливістю, наче читала про улюблених героїв з казки. І вони таки є героями - ВІН - героїчно захищає неньку Україну і її, свою дружину, а ВОНА - впевнено вірить і чекає свого коханого. Історія їхнього знайомства, свідомість в рішеннях іти на війну, відданість та віра - те, що є беззаперечними доказами того, що ми Українці і ми незламні. Бо такі кохані та закохані, вірні та віддані, чесні та сміливі. Нами захоплюються та друкують на перших сторінках найвідоміших журналів, бо наша біль зуміла розтопити серця усього світу. Низький уклін тим хто на передовій і такий низький тим, хто з вірою і молитвою чекає кожного захисника! Бережи нас Боже!
Reading the story of lovers separated by the war, I admired their devotion and courage, as if reading about favorite fairy tale characters. And they are heroes - HE - heroically defends his mother Ukraine and her, his wife, and SHE - confidently believes and waits for her lover. The history of their acquaintance, consciousness in decisions to go to war, devotion and faith - these are the indisputable proofs that we are Ukrainians and we are invincible. We are admired and published in the front pages of the most famous magazines, because our pain has managed to melt the hearts of the world. A low bow to those who are at the forefront and so low to those who wait with faith and prayer for every defender! God save us!
