Коли зійшов сніг після зими, перед очима постає сумна картина численних стихійних сміттєзвалищ. Впродовж зими "розумники" викидали тонни будівельного сміття просто в яри чи в кучугури снігу при дорозі, в сподіванні не знаю на що, що воно просто зникне, чи розтане зі снігом - логіку мислення таких шлункоподібних істот я не можу зрозуміти.
Я не розумію, як люди сприймають світ, що в межах мого будинку, квартири чи двору все має бути чисто і гарно, а все що навколо, нас не стосується. Чи це так постсовкова ментальність ще відгукується в головах? Принаймні мої батьки, які жили при совку, намагались мені пояснити лоігку мислення тогочасного суспільства, коли відсутність приватної власності та державного контролю породили у поколінь людей безвідповідальність.
Вже боюся навіть йти на прогулянку ще іншими місцями, де ймовірно, побачу таку саму картину. Як це демотивує і засмучує, ви не уявляєте...
Єдине, що я можу зробити, це пояснювати своїм дітям, що так ставитись до природи та свого оточення не можна, що все має свої наслідки. І діти дуже це відчувають на емоційному рівні, коли мама після прогулянки не має настрою ще довгий час.
