Знаєте, ще ніколи раніше не писала нічого подібного, та всі ми тут різні, різні читачі, і можливо навіть професура є, якій така історія в роботі може знадобитися. А вся ця писанина почалась з того, як лікар пацієнта дурнем обізвав...
І тут можна було б і поставити крапку та образитись, але краще поставити кому і продовжити лікуватись, адже дурнями виявляються ті, хто довго сидить дома і думає, що болячка сама пройде. Ні, не пройде, треба йти до лікаря, і біль в тому, що чим пізніше підеш, тим більшим дурнем будеш. Особливо, якщо в результаті вухо може відпасти...
Жарт? Та ні, виявляється не жарт. Ось така от штука могла м'яко кажучи "з'їсти" вухо, яке ніби як трішки набрякло. А виявлється, це такий ніби перелом, травма "виїла" порожнинку, в якій накопичувалась кров, і все розпирала і розпирала, викликаючи запальний процес.
Ох і паршиво така штукенція лікується. Але все добре, що виліковується. Тому, не думайте, що ламаються тільки руки чи ноги, виявляється і вуха теж. Бережіть себе в усіх місцях!!! Як би смішно це не звучало.
