Ось такі маленькі радості у нас в родині. Минулого тижня усі жителі села раділи поверненню лелек, як справжніх предвісників добра і миру. А сьогодні одна з наших киць, які прибились до нас ще в перші дні війни, ось так потішили нас поповненням. Такий досвід приємний у нас вперше. Дуже хвилювались, начитались усього в інтернеті (відчуваємо себе досвідченими ветеринарами). У нашої молодої мамочки все добре. Маленьке котенятко мявчить на цілий будинок а дівчата ніяк не можуть визначитись з тим, як назвуть нового друга. Якщо є ідеї то радо розгляну їх усіх ))))
Попри страшну розруху і смерть, що несе з собою війна, життя всеодно триває і пробиває своєю силою цей чорний морок.
Here are such little joys in our family. Last week, all the villagers rejoiced at the return of the storks as true harbingers of goodness and peace. And today one of our pussies, who came to us in the first days of the war, amused us with replenishment. This is a pleasant experience for us for the first time. We were very worried, read everything on the Internet (we feel like experienced veterinarians). Our young mom is fine. The little kitten is barking at the whole house and the girls can't decide how to name their new friend. If you have ideas, I'll be happy to consider them all))))
Despite the terrible devastation and death that comes with war, life still goes on and breaks through this black darkness.
