Цього маленького пухнастого янголятка принесла вчора донька від сусідки. Як раз у її кішки підросли вже кошенята і їх потрібно прилаштувати. Бабуся дозволила, щоб завести кота, бо вже кілька років як наш Барсік зник, а в дворі нема кому ловити мишей.
Але якби ж все так було просто з тими кошенятами, взяв собі маєш, а от що рбитигколи їх троє і треба вибрати, хто з них більше лежить до серця. Тому ми вирішили, що обере донька і кожного дня, поки ми в селі, буде брати інше кошенята, щоб зрозуміти його характер і контактність. Бо мишейвни всі ловитимуть, а от щоб стати членом родини, оце завдання.
