Навіть не знаю з чого почати розповідати про ось такі інтер'єрні картини, може почну з того, що знаходяться вони в одному з найпрестижніших рнсторанів міста, який стоїть ніби замок над дорогою, а тепер прямо понад трасою міжнаррдного значення і приваблює, напевне, не одного подорожуючого.
Для мене це завжди будо місце якоїсь недоступної розкоші. Та час минав... Ресторан, певне, не зміг конкурувати з надсучасними йому неподібними, залишаючись в своєму такому старовинному стилі замку, з назвою Айвенго. І ось випала нагода все таки і мені відвідати його.
Як виявилось, розкішшю там давно не пахне, а пахне прогіркутою кухнею, адже все навколо в стилі лицарських турнірів, з дерева і частково ковки, і відповідно увібрало в себе усі вибагливі ароматно приготовані витребеньки подорожуючої знаті.
А тепер, напевне, для зацікавлення більшої аудиторії в ньому проводять всілякі навчання, конференції і всякого роду розваги, абсолютно доступні усім. І ось що перше кинулось в очі, коли заходиш в цей палац принців чи принцес - ось така міщанська напевне, чи якась така любов до картин.
