Ось таку знахідку ми побачили нещодавно на одному з будинків міської культури. Впродовж певного часу, поки відбувались роботи, усе було інтригуюче, адже усі попередні мурали, які останнім часом з'являються у місті, обов'язково мають "свою історію". Раніше я показувала мурали з українкою, яка тримала кулемет - красуня, яка стоїть на захисті своєї неньки. Величезні мурали воїнам, мододим хлопцям, які жили, навчались , творили, мріяли у рідному місті, і які в свої 25 отримали ангельський крила, віддавши життя, захищаючи свою землю.
We recently saw such a find at one of the city's culture houses. For some time, while the works were taking place, everything was intriguing, because all the previous murals that have been appearing in the city lately, necessarily have "their own story". Earlier, I showed murals with a Ukrainian woman holding a machine gun - a beauty who stands in defense of her land. Huge murals to soldiers, young guys who lived, studied, created, dreamed in their hometown, and who at the age of 25 received angel wings, giving their lives, protecting their land.
Біля тих муралів, які пронизливим поглядом вдивляються в тебе "намальованими" очима, проникаючи, наче крик їхніх матерів, до кожної клітинки хочеться плакати, зупинитись і подякувати, наче дивному щиту, за незламність духу і силу волі піти на смерть. Тому, коли розпочали роботу ще одного - було навіть якось лячно. Та ось, заслінки опущено, і на нас усіх знову вдивляються очі, очі того, кого вважали зниклим безвісти, очі того, хто потрапив у страшний кадр, після якого в голові лунають ті ж самі слова, які облетіли увесь світ, сколихнувши жорстокою відповіддю на них безжальних московських орків - Слава Україні! Кожна дитина вміє це сказати, і вміє відповісти, цінує і пишається цим гаслом.
Near those murals, which stare at you with a piercing gaze with "painted" eyes, penetrating like the cry of their mothers, to every cell you want to cry, stop and thank, as if to a strange shield, for the indomitable spirit and willpower to go to death. Therefore, when they started work on yet another mural, it was even kind of scary. And now, the shutters are lowered, and eyes are looking at us all again, the eyes of someone who was considered missing, the eyes of someone who was caught in a terrible frame, after which the same words that flew around the whole world, shaking with a cruel response to them ruthless Moscow orcs - Glory to Ukraine! Every child knows how to say it, and knows how to answer, appreciates and is proud of this slogan.
Дивно, знаєте як колись моя 6-річна дівчинка питала в мене, хто такі ті орки? Вони ж росіяни, хіба ні? - Та ні, кажу я їй, вони справжнісінькі орки. А може і ви не знаєте хто це? Може ви не знайомі з орчим творінням зла, яке мороком творене і в морок йому дорога? То ось вам приклад, приклад незламного і безстрашного духу українського бійця, який дивитися в очі тому мороку, і приклад безжально орка, який розстрілює його...просто...за слова.....Вдивляйтеся в ці очі, які ніколи не побачать ні його ненька, ні його дитя. Боріться з мороком усіма силами, які тільки можете, вірою і молитвою, щоб те зло згнило навік.
It's strange, you know how once my 6-year-old girl asked me who those orcs are? They are Russians, aren't they? - No, I tell her, they are real orcs. Or maybe you don't know who it is? Maybe you are not familiar with the creation of evil, which is created by darkness and is dear to it in darkness? So here is an example for you, an example of the indomitable and fearless spirit of a Ukrainian fighter who looks into the eyes of that darkness, and an example of an orc mercilessly who shoots him...just...for words.....Look into those eyes that never neither his mother nor his child will see. Fight the darkness with all the strength you can, faith and prayer, so that evil rots forever.
