Пізнавальна прогулянка завжди запам'ятовується більше, ніж просто прогулянка. І наперекір соплям, які біжать уже у всіх в сім'ї, ми пішли трішки подихати свіжим і теплим повітрям. Минув перший тиждень школи, і ми вийшли проганяти свої вірусняки, які заробили в перший же день в когось з однокласників, і під кінець тижня цей вірусняк нечемно поселився в кожному носику, тому просто неприпустимо захворіти на самому прчаточку осені.
З мінімумом сил, ми вибрались лікуватись питтям і свіжим повітрям, і виявилось, що це принесло нам купу радості. Ми знайшли річечку поблизу села в якому зараз живемо і до якої раніше не заходили. Тобто ми знали добре про болотисиу місцевість в низині від села, там завжди височенні борщівники і купа комарів. Та цього разу ми звернули на якусь незвідану нам стежку і вийшли на прегарний місточок. Під місточком дзюркотіла не дуже почищега річечка, добряче вккрита ряскою.
Виявилось, що дехто і не знає, що таке та ряска, тому наш словничок збільшився на одне слово і цілу історію про те, хто ж ту ряску полюбляє. А за рогом річечки виявились ще будинки, майже за чагарями. Та охоронці пси не пустили нас розвідати територію, і ми налякані повернулись назад. Та все ж цікавість взяла гору і ми обов'язково туди повернемось, озброївшись смаколиками для тих охоронців))))
