Біль від втрати когось з рідних не порівнюється з жодним болем, що може пережити людина в своєму житті...
Війна, яка прийшла в мирну країну, до кожного з нас. Цей підлий російський ворог підібрався крадькома, завдаючи ударів вночі і вдень, жорстокий і невблаганний, приносить цей біль в кожне серце кожного українця, де б він чи вона не знаходились.
The pain of losing a loved one is not comparable to any pain that a person can experience in his life ...
The war that came to a peaceful country affected each of us. This vile Russian enemy has sneaked in, striking night and day, cruel and relentless, bringing this pain to every heart of every Ukrainian, wherever he or she may be.
Сьогодні в нашому місті прощалися з героями, з побратимами, братами, синами, татусями.... які загинули від ракетного удару. Ми проводжали їх в останню путь, стоячи на колінах, бо просто стояти немав сили жодень житель міста. Усе місто, здавалося, вийшло на площу. Вийшло і впало на коліна перед тими, кого вже немає серед нас. Кожен з них посмертно нагороджений званням Героя України. Здобуті ціною життя, ці нагороди падали з рук втрачаючих свідомісь матерів і жінок....цей біль поселився в наших серцях ще 24 лютого і продовжує огортати темною імлою.
Today in our city we said goodbye to the heroes, brothers, sons, dads .... killed by a missile strike. We escorted them on their last journey, kneeling, because no city dweller had the strength to just stand. The whole city seemed to gather in the square. The whole city fell to its knees before those who are no longer among us. Each of them was posthumously awarded the title of Hero of Ukraine. Acquired at the cost of life, these awards fell from the hands of unconscious mothers and women .... this pain settled in our hearts on February 24 and continues to envelop the dark fog.
Світе - допоможи нам зупинити цього кривавого російського монстра.
Peace - help us stop this Russian monster.