Зовсім і не запахло нічим, скажу я вам відверто, особливо якщо дивитись на цей штучний розсадник, що так заворожує і обманює відчуття. Стоїш так, і аж хочеш внюхати той тюльпан, так аж вловлюєш тонкий аромат свіжозрізаних квітів,. Та це всього навсього якийсь міраж... хоч вже і передбачається потепління, і ти прям щоранку виглядаєш того сонця, і дивишся з надією на підтоплені водою по коліна вулиці, з надією побачити сухі дороги. Мрієш погуляти по доріжкам, не надягаючи на себе 3 светри. А я і в тих трьох светрах мерзла. От що за мерзлячка? )))
Тому, як би сильно я не обожнювала зиму з усіма її чарівностями і казковістю, з усіма святами, які навіть в найхолодніші і найтемніші дні розпалюють тепло в сім'ях і дарують надію. Та все ж цього року ця зима перетворилась на якусь знущальну випробовувачку людей, в Україні, так точно. З усіма морозами, які напевне, за 100 років не бували,і ще й з такими жахами без світла і тепла, то дуже хочеться попрощатись з нею. І все таки внюхати той аромат квітів, навіть зі штучного горщика.
