На п'ятницю у нас була запланована екскурсія в цікаве місце - аптеку музей. Враховуючи, що на вихідних потрапити в такий музей нереально, ми підкорегували усі хвилиночки нашого розписано дня і купили квиточки на будній день. Як виявилось, у будній день ніхто не прагне потрапити на екскурсії, тому ми без проблем могли б цікаво провести час.
On Friday, we had a planned excursion to an interesting place - a pharmacy museum. Given that it is impossible to get to such a museum on the weekend, we adjusted every minute of our planned day and bought tickets for a weekday. As it turned out, on a weekday, no one wants to go on excursions, so we could easily have an interesting time.
"Могли б", бо в плани російських терористів не входить спокійне життя українців. Знову ворог біситься, запускає купу ракет, знову і знову, і в нас цілий день не просто масштабна повітряна тривога, а й безкінечний стрес. Велика кількість кість ракет було запущено по Україні того дня.
"They could", because the peaceful life of Ukrainians is not included in the plans of the Russian terrorists. Again the enemy rages, launches a bunch of rockets, again and again, and we have not just a large-scale air alarm all day long, but also endless stress. A large number of rockets were launched over Ukraine that day.
І як написала Ліна Костенко, бо вивіску саме з її віршами вивісили на цій аптеці, в яку ми мріяли потрапити:
- І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми,а завтра – ви”.
